Стр. 190 - Акушерство Жученко 1994

Упрощенная HTML-версия

або по 0,5 мл/кг дипіридамолу чи 2 мл 15 % розчину ксантинолу нікотинату, на
500 мл 5—10 % розчину глюкози 1—2 рази на добу внутрішньовенно крапельно.
Внутрішньовенне крапельне введення низькомолекулярних декстранів
— 10 %
розчину реополіглюкіну (400—500 мл). Поліпшує гемомікроциркуляцію в організмі
і реологічні властивості крові, збільшує хвилинний об’єм серця на 40—60 %, сприяє
нормалізації загальної гемодинаміки.
Призначення препаратів, що поліпшують енергетичний обмін:
по 0,2 г/кг на добу
глутамінової кислоти; по 0,02 г 3 рази на добу фолієвої кислоти, по 1 мл токоферолу
ацетату внутрішньом’язово, по 10 мг через добу рибофлавіну внутрішньом’язово
і по 0,5 г 3—4 рази на добу галаскорбіну.
Боротьбу з ацидозом
проводять шляхом уведення 5 % розчину натрію гідро­
карбонату з урахуванням кислотно-основного стану. Кількість розчину для введення
вираховують за такою формулою:
(ВЕ—10) ˟ масу тіла (кг)
2
де ВЕ — дефіцит основ. У нормі ВЕ в середньому дорівнює 6,7 мекв/л. Звичайно
вводять 150—200 мл 5 % розчину натрію гідрокарбонату внутрішньовенно крапельно
зі швидкістю 40—50 крапель за 1 хв.
Лікування гіпоксії під час пологів
Лікування в І період
1. Введення енергетичного комплексу у вказаних вище дозах (естрогени, глюко­
за, кислота аскорбінова, кальцію глюконат, тіаміну бромід).
2. Інгаляція кисню у вигляді 40—60 % киснево-повітряної суміші періодично по
30 хв.
3. Проведення абдомінальної декомпресії при розкритті шийки матки на 7—8 см.
4. Внутрішньовенне введення сигетину в прийнятій дозі.
5. Призначення судиннорозширювальних препаратів (еуфілін, дипіридамол).
6. Для збільшення стійкості плода до гіпоксії внутрішньовенно вводять 5—
7,5 мг цитохрому з глюкозою.
Лікування в II період
1. У перервах між потугами проводять інгаляції киснево-повітряної суміші.
2. Внутрішньовенно вводять сигетин з глюкозою.
3. Для стимулювання тканинного дихання призначають глюкозу з інсуліном у по­
єднанні з кальцію глюконатом (10 мл 10 % розчину), кислотою аскорбіновою (5 мл
5
%
розчину) або з цитохромом С (5—7,5 мг). Уводять внутрішньовенно. З цією са­
мою метою призначають внутрішньом’язово по 1 мл 6 % розчину тіаміну броміду.
4. За 10—20 хв до народження дитини внутрішньовенно вводять енергетичний
комплекс: 40 мл 40 % розчину глюкози, 4 ОД інсуліну, 50—100 мг кокарбоксилази
і 10 мл 10 % розчину кальцію глюконату.
Лікування і догляд за новонародженим
у пост реанімацій ний період
Після встановлення регулярного дихання новонародженого переносять у палату
інтенсивної терапії, де продовжують реабілітаційне лікування. Спостереження по­
винно бути особливо пильним. Для поліпшення дихання головний кінець ліжка
188