треба дещо підняти. Призначають інгаляції вологого кисню (через апарат Боброва).
Ще краще помістити дитину в кисневий намет або кювез.
Часто у постреанімаційний період виникає синдром порушення мозкового круго
обігу. При цьому спостерігається порушення дихання у вигляді синдрому дихаль
ної недостатності. Тому призначають туалет дихальних шляхів (відсмоктування
слизу), дренажне положення, кероване дихання, інгаляції киснево-повітряної суміші.
Для стимуляції дихального центра застосовують тимізол (0,5—0,8 мл 0,6 % розчи
ну під шкіру 2—4 рази на добу), гірчичники на грудну клітку. З метою запобігання
набряку мозку та інших органів внутрішньовенно протягом 2—3 діб уводять 7—
10 мл/кг 20 % розчину глюкози і 7—10 мл/кг плазми. Для корекції кислотно-
основного стану призначають натрію гідрокарбонат, кокарбоксилазу, вітамінні пре
парати під контролем мікро-Аструпа. Якщо не розвинений смоктальний рефлекс,
то дитину годують материнським молоком через зонд.
З метою запобігання ацидозу через ріжок уводять лужні розчини 3 % розчин
натрію гідрокарбонату наполовину з 10 % розчином глюкози, при тяжкому стані —
внутрішньовенно 8—15 мл 5 % розчину натрію гідрокарбонату.
У разі збудження, яке часто виникає після реанімації, призначають: 1) натрію
бромід (1—2 мл 10 % розчину) наполовину з глюкозою або плазмою внутрішньо
венно; 2) аміназин внутрішньом’язово (1—2 мг/кг маси тіла, тобто 1 мл 0,25
%
роз
чину 1—2 рази на добу); 3) натрію оксибутират (1—2 мл 20 % розчину) внутрішньо
м’язово або внутрішньовенно. При цьому виникає близький до сну стан.
Усім дітям після асфіксії призначають всередину по 5 мл 1
%
розчину глута-
мінової кислоти 2—3 рази на добу (для зв’язування аміаку, який накопичується при
збудженні).
Велике значення має вітамінотерапія. Призначають кислоту аскорбінову (0,05 г),
тіаміну бромід (0,0025 г + 0,2 г глюкози, по 1 порошку 2 рази на добу), пангамову
кислоту (по 3 мг 1 раз на добу).
Для боротьби із зневодненням організму на 3-тю — 4-ту добу під шкіру крапельно
вводять 70—100 мл 5 % розчину глюкози. Для профілактики септичних захворювань
призначають антибіотики.
У разі появи геморагічних ознак доцільна антигеморагічна терапія: кальцію
хлорид (по 1 чайній ложці 5 % розчину 3 рази на добу), вікасол (по 0,1 мл 0,3 %
розчину внутрішньом’язово 2 рази на добу).
При гіпотензії ефективні кортикостероїди: внутрішньом’язово вводять по 0,05—
0,1 мл 3 % розчину преднізолону 1 раз на добу протягом 5—7 діб (0,5 мг/кг маси
тіла). У разі потреби — серцеві препарати. До грудей прикладають тільки за відсут
ності ознак порушення мозкового кровообігу. Виписують із стаціонару під спостере
ження невропатолога.
ДЕЯКІ ПОНЯТТЯ ПЕРИНАТОЛОГїї
Згідно з класифікацією ВООЗ, мертвонародженим плід вважається у тих випад
ках, коли його смерть настає до повного вигнання або витягування його із утроби
матері. Про смерть плода свідчить відсутність дихання, серцебиття, пульсу в пупо
вині і мимовільних рухів м’язів. Рівень мертвонароджуваності (у %) вираховують
за формулою:
189