ВЕ Х масу тіла (кг) X 0,3.
При брадикардії вводять повторно кальцію глюконат і додають 0,1—0,2 мл 0,1
%
розчину атропіну сульфату.
Якщо самостійне дихання не відновлюється, у пупкову вену вводять 0,3—0,5 мл
2,4
%
розчину еуфіліну. Він стимулює дихальний центр, розширює бронхи, поліпшує
кровотік у судинах легенів, усуває набряк мозку. Для збудження дихального центра
вводять також 0,5 мл 0,6 % розчину етимізолу.
Відновлення серцевої діяльності
і нормалізація гемодинаміки
Непрямий (зовнішній) масаж серця
здійснюють одночасно із штучною вентиля
цією легень. За відновлення серцевої діяльності треба братись не пізніше 5 хв з мо
менту припинення її. Тому негайно слід розпочинати непрямий масаж серця.
Дитину кладуть на тверду поверхню (стіл). Для збільшення припливу крові до
мозку опускають головний кінець. Двома пальцями на видиху притискають грудину
на 1—2 см у напрямку до хребта. За один видих треба встигнути зробити 2—3 при
тискання, тобто 100—120 натискувань за 1 хв.
Якщо внаслідок масажу із штучною вентиляцією легенів серцеві скорочення не
відновлюються, то в порожнину серця вводять 0,1 мл 0,1 % розчину адреналіну гідро-
хлориду разом з 1 мл 20 % розчину глюкози. У пупкову вену або в порожнину серця
вводять 2—3 мл 10 % розчину кальцію хлориду.
Пункцію серця здійснюють у проміжку між III та IV ребрами на відстані 2 см від грудини. Після про
колу шкіри лівою рукою ніби фіксують серце між грудиною і хребтом, спрямовують кінець голки меді
ально під грудину. Після появи у шприці крові в порожнину серця вводять кальцію хлорид, адреналін з
глюкозою. Голку виймають.
Якщо протягом 15 хв не вдається відновити функцію серця, реанімацію припи
няють. Як тільки серце почне працювати, в пупкову вену вводять (для боротьби з
ацидозом) натрію гідрокарбонат, кальцію глюконат, еуфілін.
При брадикардії в пупкову вену вводять 0,1 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату.
Для підвищення артеріального тиску і стимуляції синтезу сурфактанту в пупкову
вену вводять 1 мг/кг маси тіла преднізолону.
Відновлення гемодинаміки
здійснюється шляхом уведення у пупкову вену реопо-
ліглюкіну або поліглюкіну (10 мл/кг маси тіла), при потребі — 1—3 мг/кг маси
тіла фуросеміду, 0,5—1 г/кг маси тіла маніту.
Корекція метаболічних зрушень
здійснюється шляхом усунення патологічного
ацидозу за допомогою внутрішньовенного введення натрію гідрокарбонату. Корекцію
бажано проводити під контролем показників мікро-Аструпа.
Краніоцеребральна гіпотермія в поєднанні з уведенням ГАМК (100—150 м г / к г
маси тіла).
Гіпотермію здійснюють апаратом «Холод-2». Оптимальна температура —
30 °С, тривалість — 1,5—2 год. Застосовують у разі неефективності інших ме
тодів.
Таким чином, реанімація новонароджених досить складна проблема, і в розв’я
занні її повинні брати участь акушери-гінекологи, неонатологи, анестезіологи.
192