об’єм, зникають набряклість і гіперемія. Загоюються тріщини і розриви, що виникли
під час пологів на шийці матки, стінках піхви і на промежині. Поступово відновлю
ється тонус м’язів тазового дна. При неправильному накладанні швів архітектура
тазового дна порушується, що сприяє опусканню стінок піхви і матки.
Черевна стінка
зменшується поступово, переважно за рахунок збереження най-
розтягнутіших тканин навколо пупка. Рубці вагітності зменшуються і стають біляс
тими. Між прямими м’язами живота іноді (головним чином після повторних пологів)
залишається щілиноподібний простір.
Молочні залози.
Під час вагітності у молочних залозах відбуваються зміни, які
сприяють їх підготовці до майбутньої функції — продукування молока. Уже під час
вагітності з соска можна вичавити краплю секрету — молозива. Молозиво — ріди
на з лужною реакцією, що містить білок, жирові крапельки, епітеліальні клітини із
залозистих міхурців та молочних проток, що містять так звані молозивні тільця.
У післяпологовий період починається і досягає розквіту основна функція молоч
них залоз. У першу добу із сосків вичавлюється тільки молозиво. Це густа жовту
вата рідина, в якій є багато молозивних тілець, великих округлих клітин, що мають
жирові включення. Походження цих клітин остаточно не з’ясоване. Очевидно, це
лейкоцити, які містять фагоцитовані крапельки емульгованого жиру. Можливо,
частина їх являє собою епітеліальні клітини у стані жирового переродження. У моло
зиві є також крапельки жиру і полінуклеїди. Молозиво багате на білки й солі, в ньому
менше вуглеводів, ніж у молоці. Молозиво містить також вітаміни, ферменти, анти
тіла.
Виділення молока починається на 2-гу — 3-тю добу після пологів. Звичайно в цей
час молочні залози набрякають, стають дуже чутливими. У разі сильного набря
кання породілля скаржиться на розпираючий біль у молочних залозах, який віддає
у пахову ділянку, де іноді промацуються чутливі вузлики — набряклі рудиментарні
часточки молочних залоз.
Секреція молока відбувається під впливом складних рефлекторних і гормональ
них впливів. Процес його утворення регулюється нервовою системою і гормонами,
зокрема, пролактином, лютеотропним гормоном і гормоном гіпофіза. Цей гормон
стимулює секрецію молока після підготовки паренхіми молочної залози в період
вагітності естрогеном (розвиток вивідних проток) і прогестероном (проліферація
в альвеолах). Певний вплив справляють також гормони щитовидної і надниркових
залоз, які діють через гіпофіз. Функція молочних залоз значною мірою залежить від
рефлекторних впливів, пов’язаних із актом ссання.
Можливо, в молочних залозах, крім молока, утворюється речовина, яка посилює
скоротливість матки і сприяє її інволюції в післяпологовий період. Матка скоро
чується також рефлекторно внаслідок подразнення нервових елементів сосків при
ссанні дитини. Рефлекторне скорочення матки, яке відбувається під час годування,
породілля нерідко відчуває у вигляді перейм.
Молоко — біла рідина, що становить собою суспензію (емульсію) дуже дріб
неньких крапельок жиру в сироватці. Молоко має лужну реакцію, при кип’ятінні
не зсідається. Його склад: води — 87—88 %, білка — 1,5 % (альбуміни, глобуліни,
казеїн), жиру — 3,5—4,5 %, вуглеводів (лактази) —близько 6,5—7 %, солей —
0,18—0,2
%.
Молоко також містить вітаміни, ферменти та антитіла.
Загальний стан і внутрішні органи. У разі нормального перебігу післяпологового
періоду загальний стан породіллі добрий. Відразу після пологів породілля відчуває
втому і хоче спати. Коли є травми м’яких тканин родових шляхів, у перші дні поро
7*
195