Упрощенная HTML-версия
ділля відзначає непостійний і слабкий біль у ділянці зовнішніх статевих органів і
промежині (у місцях розривів та саден).
Іноді, частіше у тих, хто народжує повторно, бувають болісні перейми, особливо
під час годування груддю.
Температура тіла нормальна. Раніше вважали, що в післяпологовий період (через
1 — 3 доби) можливе «фізіологічне» підвищення температури тіла, зумовлене нерво
во-психічним напруженням під час пологів і набряканням молочних залоз («молочна
гарячка»). Тепер же дійшли висновку, що може бути одноразове незначне (37,5—
37,7 °С) підвищення температури тіла на грунті нервового й фізичного перенапру
ження. Температура тіла при фізіологічному становленні процесу лактації не підви
щується. Назване ускладнення в післяпологовий період (особливо повторне підви
щення температури тіла) звичайно пов’язане із прониканням у матку мікроорга
нізмів.
У післяпологовий період поступово нормалізується збудливість кори великого
мозку, підкіркових центрів і спинного мозку, функції залоз внутрішньої секреції.
З організму виводяться гормони, які виробляються у плаценті (реакції на хоріоніч
ний гонадотропін стають негативними на кінець першого тижня), зникають зміни,
що виникли у гіпофізі у зв’язку з вагітністю.
Обмін речовин у перші тижні післяпологового періоду підвищується, але згодом
стає нормальним. Основний обмін досягає звичного рівня на 3—4-й тиждень після
пологів.
Серце у породіль набуває звичного (більш вертикального, ніж під час вагітності)
положення, що пояснюється опущенням діафрагми.
Зменшується об’єм крові, яка проходить через судини матки. У зв’язку із цим
у післяпологовий період полегшується робота серця. Артеріальний тиск нормальний,
пульс ритмічний, задовільного наповнення (70—75 за 1 хв). У деяких породіль від
значається схильність до брадикардії (ЧСС 60 за 1 хв і менше).
У зв’язку з опусканням діафрагми місткість легень збільшується. Дихання нор
мальне.
У післяпологовий період поступово зникають зміни в системі кровотворення.
Проте в перші дні після пологів нерідко спостерігається незначне збільшення рівня
лейкоцитів. Ці зміни незабаром зникають, і склад крові стає звичайним.
Нирки функціонують нормально, діурез дещо підвищений. У перші дні після поло
гів у багатьох жінок буває затримка сечі. Сечовий міхур переповнюється, дно його
піднімається над лобковим симфізом. Породіллі не відчувають позивів до сечовипус
кання або воно утруднене. Це пояснюється зниженням тонусу м’язів, виникненням
набряків і дрібних крововиливів у шийці сечового міхура внаслідок стискання його
між голівкою плода і стінками таза.
Через значний тиск можуть ушкодитись нервові елементи, що також призво
дить до розладу сечовипускання. Певну роль відіграють розслаблення м’язів черевної
стінки, яка не чинить опору переповненому сечовому міхурові, а також горизон
тальне положення породіллі (нервово-психічне гальмування).
Органи травлення функціонують нормально. Апетит звичайно добрий, а у матері-
годувальниці може бути навіть підвищений. Нерідко спостерігається запор унаслі
док атонії кишок. Зниженню тонусу кишок сприяє розслаблення черевної стінки,
обмеження рухів при постільному режимі, нераціональне харчування. Нерідко спо
стерігається розширення гемороїдальних вен, у деяких породіль утворюються гемо
роїдальні вузли. Розширення вен з часом зникає, гемороїдальні вузли мало турбують
196