Стр. 203 - Акушерство Жученко 1994

Упрощенная HTML-версия

Мал. 142. Ножне передлежання (повне)
допомогу до хірурга. І все-таки пологи при тазовому
передлежанні перебувають на верхній межі норми.
За даними сучасних авторів, тазове передлежання
спостерігається у 3—4
%
роділь (у середньому цей
показник становить 3,5 %).
КЛАСИФІКАЦІЯ
Розрізняють сідничне і ножне тазове передлежання.
У свою чергу сідничне передлежання ділиться на суто
сідничне, або неповне (мал. 141,
а , б ) , і
змішане, або
повне (мал. 141,
в ) .
У випадку чистого сідничного
передлежання у таз спочатку входять сідниці. Ноги
зігнуті у кульшових суглобах, у колінних — розігнуті.
У разі змішаного сідничного передлежання сідниці обернені до просвіту таза
матері. Ноги зігнуті у кульшових та колінних суглобах. Ножне передлежання теж
буває повним, коли передлежать обидві ноги (мал. 142), розігнуті в кульшових і
колінних суглобах, і неповним, коли передлежить одна нога, розігнута в кульшовому
і колінному суглобах. Друга ж нога розігнута в кульшовому суглобі і лежить
вище.
Різновидом ножного передлежання є колінне (передлежать зігнуті коліна) —
повне і неповне.
Ножне передлежання формується під час пологів.
Сідничне передлежання спостерігається у 2 рази частіше, ніж ножне.
ПРИЧИНИ І МЕТОДИ РОЗПІЗНАВАННЯ
ТАЗОВОГО ПЕРЕДЛЕЖАННЯ
Формуванню тазового передлежання сприяють різноманітні чинники. Умовно їх
можна розподілити на 3 групи: 1) слабкість м’язів черевного преса матері, багато­
разова вагітність та недоношеність плода; 2) пухлини матки та яєчників; аномалії
розвитку матки; слабкість м’язів нижнього сегменту матки; 3) специфічне перед­
лежання плаценти, багатоводдя; багатоплідність, гідроцефалія.
Під час розпізнавання передлежання головним чином спираються на дані
зовнішнього і вагінального досліджень. При зовнішньому дослідженні у разі тазо­
вого передлежання спостерігається високе стояння дна матки (біля мечовидного
відростка). Це пов’язано з тим, що тазовий кінець плода міститься над входом у
таз матері. У цій ділянці промацується велика м’яка неправильної круглої форми
передлегла частина, що нездатна до балотування. Серцебиття плода при тазовому
передлежанні найвиразніше прослуховується над пупком, іноді на рівні пупка право­
руч або ліворуч (залежно від позиції). Голову плода розрізнити не завжди легко.
У таких випадках діагноз тазового передлежання уточнюють за допомогою вагі­
нального дослідження.
Вагінальне дослідження під час пологів дозволяє одержати дані про характер
передлеглої частини, особливо після розриву плодового міхура і достатньому від­
критті зіва (не менше як на 4—5 см).
201