Упрощенная HTML-версия
Мал. 144. Ступені закидання рук при народженні
голови в сідничному передлежанні:
а
— перший; б — другий;
в
— третій
підпотиличною ямкою, що є точкою
фіксації, навколо якої відбувається про
різування.
Над промежиною послідовно з’явля
ються підборіддя, обличчя, лоб, тім’я, потилиця. Голова прорізується малим косим
розміром.
При тазовому передлежанні нерідко виникають відхилення від норми під час по
логів. Це ускладнення несприятливо позначається головним чином на стані плода.
До тяжких ускладнень пологів при тазовому передлежанні належить
закидання
рук
(мал. 144). При І ступені руки відходять від грудної клітки і розташовуються
на рівні обличчя, при II — на рівні скроні, у разі III ступеня руки лежать за поти
лицею.
У разі патологічного перебігу пологів може виникати
задній вид
(спина плода
повертається назад),
розгинання голівки
в такому положенні. При цьому підборіддя
затримується над лобковим симфізом. Без акушерської допомоги народження голо
ви затримується, і плід гине від гіпоксії.
ВЕДЕННЯ ПОЛОГІВ ПРИ ТАЗОВОМУ ПЕРЕДЛЕЖАННІ
Принцип ведення пологів у тазовому передлежанні грунтується на врахуванні
таких правил:
а) пологи можуть відбуватися фізіологічно;
б) під час пологів у тазовому передлежанні нерідко виникають ускладнення, не
безпечні як для плода, так, іноді, й для матері.
Тому вести їх повинен лікар.
Під час розкриття шийки матки (І період) треба стежити, щоб не допустити
передчасного розривання плодового міхура.
Для цього роділлю кладуть у ліжко і не
дозволяють їй вставати. Укладати роділлю рекомендують на той бік, куди обернена
спина плода. Це сприяє синклітичному (за віссю таза) вставлянню передлеглої
частини і може запобігти випадінню пуповини.
Відразу після відходження вод з метою уточнення діагнозу роблять вагінальні
дослідження. У разі раннього відходження навколоплідних вод і слабкості родових
сил призначають засоби, які посилюють скоротливість матки (хінін, пітуїтрин, окси-
тоцин), і спазмолітичні препарати (промедол, апрофен, атропіну сульфат). Старанно
стежать за станом роділлі, серцебиттям плода, у разі потреби проводять профілак
тичні засоби щодо внутрішньої гіпоксії плода.
У період зганяння (II період) роділля потребує особливої уваги. Треба посилити
нагляд за плодом. Серцебиття його слід вислуховувати після кожної потуги.
Для профілактики слабкості родових сил у цей період внутрішньовенно крапель
но вводять окситоцин (починають із 8 крапель за 1 хв, кожні 5—10 хв збільшують до
12—16 крапель, але не більше 40 крапель за 1 хв).
Крім того, проводять пудендальну анестезію 0,25 % розчином новокаїну.
205