У період зганяння з метою запобігання внутрішньоутробній гіпоксії плода роділлі
дають вдихати кисень, внутрішньовенно вводять глюкозу, аскорбінову кислоту. При
тазовому передлежанні меконій видавлюється механічно і його відходження не свід
чить про гіпоксію.
Ручна допомога при тазовому передлежанні. З моменту врізування сідниць роділ
лю кладуть так, щоб її таз був на краю ліжка. Під крижі підкладають валик для змен
шення кута нахилу таза. З цією метою деякі акушери рекомендують роділлі при
тискувати руками стегна до живота під час потуг.
У перебігу пологів у тазовому передлежанні розрізняють чотири етапи: 1) наро
дження плода до пупка; 2) народження від пупка до нижнього кута лопаток; 3) наро
дження рук; 4) народження голови.
Як тільки плід народиться до пупка, голова входить у таз і притискує пуповину,
що супроводжується гіпоксією плода. Якщо Після цього пологи не завершаться у
найближчі хвилини, плід народиться в асфіксії. Стискання пуповини понад 10 хв
звичайно призводить до загибелі плода. Крім притиснення пуповини, життю плода
може загрожувати відшарування плаценти. Після народження нижньої частини тулу
ба об’єм матки різко скорочується, що може спричинити відшарування плаценти
(часткове або навіть повне).
Після народження нижньої частини тулуба як ніколи стає потрібного акушерська
допомога. Поки плід не народиться до пупка, притримуються вичікувальної так
тики. Потягування за ногу або пахвинний згин протипоказане, оскільки це призво
дить до порушення членорозташування, закидання рук і розгинання голови. Коли
плід народжується до пупка, треба перевірити, чи не натягнута пуповина. Якщо це
так, силу натягу треба ослабити. Коли ж натяг не слабшає, пуповину слід пере
різати і прискорити пологи. Пуповину, що проходить між ногами, обережно зні
мають через задню сідницю.
Після прорізування сідниць тулуб треба підтримувати, щоб він не звисав (мал.
145). Якщо з пуповиною все гаразд, то втручатись у перебіг пологів не варто. Слід
чекати, поки тулуб з’явиться до нижнього кута лопаток. А вже з цього моменту при
ступають до класичної ручної допомоги (мал. 146).
Послідовність виведення рук.
Першою звільняють задню руку (з боку промежини), тому що тільки
тут є місце для введення пальців акушера і виведення руки. При першій позиції (спина повернута ліво
руч) ноги плода захоплюють лівою рукою у ділянці нижньої третини гомілок, тулуб піднімають і від
водять до протилежної позиції, тобто до правого пахвинного згину матері (мал. 146,
а).
Витягнуті пальці правої руки (крім великого пальця) вводять у піхву по її задній стінці, просовують
по боці плода до нижнього кута лопаток, потім по плечу відходять до ліктьового згину і нижньої третини
передпліччя. Захопивши руку вказівним і середнім пальцями за ліктьовий згин або за передпліччя у ді
лянці променево-зап’ясного суглоба, не відриваючи її від тулуба, обережно руку виводять із статевої
щілини. Після виведення задньої руки починають виводити передню руку, що лежить під лобковим сим
фізом. Для цього треба її перевести в ділянку крижової западини. З цією метою тулуб плода разом із
виведеною рукою захоплюють у ділянці сідниць обома руками так, щоб великі пальці лежали вздовж
крижів, а решта — у пахвинних згинах і на передній поверхні стегон. Захоплений тулуб плода повер
тають навколо осі на 180°, тобто так, щоб його спина пройшла під лобковим симфізом, а не над проме
жиною. Голова при цьому повертається потилицею наперед, і зберігається передній вид потиличного
передлежання (мал. 146,
б).
Після повороту тулуба на 180° передня рука опиняється у крижовій запа
дині. Звільняють цю руку так, як і в першому випадку, з тією лише різницею, що тепер ноги плода захоп
люють правою рукою, а тулуб відводять до лівої пахвинної складки. У піхву вводять пальці лівої руки і
обережно виводять задню (ту, що була передньою) руку плода.
При II позиції для виведення задньої руки спочатку відводять правою рукою ноги
плода до лівої пахвини матері, а витягують руку лівою рукою, як і при І позиції. Після
206