Упрощенная HTML-версия
кості родової діяльності внутрішньовенно крапельно вводять окситоцин (5 ОД у
500 мл 5 % розчину глюкози). Починають із 5—8 крапель за 1 хв і поступово збіль
шують на 5 кожні 5—10 хв.
Після народження першого плода перев’язують не тільки плодовий а й материн
ський кінець пуповини. Це потрібно тому, що після народження першого плода не
можливо визначити, які двійнята — одно- чи різнояйцеві. Якщо вони однояйцеві,
другий плід може загинути від втрати крові через пуповину першого плода, яка лиши
лась не перев’язаною.
Одразу після народження першого плода лікар проводить зовнішнє обстеження,
а також піхвове. У разі поздовжнього положення другого плода треба розірвати його
плодовий міхур. Це сприятиме скороченню перерозтягнутої матки і запобігатиме
відшаруванню посліду.
У випадку поперечного положення другого плода і його задовільної рухливості
у порожнині матки потрібно зробити спробу зовнішнього повороту до розриву
плодового міхура. Якщо це не вдалося, то треба розірвати плодовий міхур, під
наркозом зробити поворот плода за ніжку і витягнути його за тазовий кінець.
III період.
Для профілактики кровотечі у послідовий і ранній післяпологовий
періоди роділлі внутрішньовенно вводять 1 мл 0,02 % розчину метилергометрину в
20 мл 40 % розчину глюкози. При цьому продовжують уводити окситоцин. Його
вводять при прорізуванні передлеглої частини другого плода. Припиняють уведення
окситоцину через 2 год після пологів. Послід, що народився, старанно оглядають, щоб
установити його цілість і з’ясувати походження двійнят.
Післяпологовий період.
Інволюція матки відбувається повільніше, тому треба
призначати засоби, що сприяють скороченню її м’язів. Близнята потребують старан
ного догляду.
_______________________ ТОКСИКОЗ (ГЕСТОЗ) ВАГІТНИХ______________________
Токсикоз є ускладненням, яке виникає тільки у вагітних. Клінічно він проявля
ється ознаками отруєння у вигляді нудоти, блювання, слинотечі, набряками, судо
мами, коматозним станом тощо. Після переривання вагітності ці явища минають
самі. Тому й виник термін «токсикоз вагітних». Залежно від погляду на природу
названого ускладнення різні автори пропонували інші терміни — «гестоз, невроз,
алергоз, нефрит вагітних» тощо.
Довгий час користувались терміном «токсикоз вагітних», але нікому не вдалось
виявити токсин, який зумовив би токсикоз. Тому тепер знову почали користуватись
терміном «гестоз вагітних», що означає «ускладнення, пов’язане з вагітністю».
Класифікація гестозу. Залежно від строку вагітності, в якому виникає усклад
нення, виділяють три групи гестозу. До першої групи належить ранній гестоз, який
виникає у першу половину вагітності (звичайно у 2—3 міс). Проявляється блюван
ням вагітних (emesis gravidarum). З урахуванням тяжкості перебігу визначають
легке, середнє і нестримне блювання (hyperemesis gravidarum) та слинотечу (ptyalis-
mus).
Друга група — пізній гестоз — виникає у другу половину вагітності (після
20 тиж). Він проявляється водянкою вагітних (hydrops gravidarum), нефропатією
(nephropatia gravidarum), прееклампсією (praeeclampsia) і еклампсією (eclampsia).
217