Стр. 222 - Акушерство Жученко 1994

Упрощенная HTML-версия

тяжкість гестозу залежить від інтенсивності імунної реакції організму матері на
антигени плода.
Велике значення мають і чинники ризику щодо виникнення гестозу. Це гіпер­
тонічна хвороба, пієлонефрит, гломерулонефрит, ревматизм, цукровий діабет, хроніч­
ний гепатохолецистит, нейроциркуляторна дистонія, ожиріння, а також резус- і
АВО-конфлікт, обтяжений соматичний і акушерський анамнези тощо. Всі ці чинники
призводять до виснаження механізмів адаптації (гіпоталамо-гіпофізарної системи та
кори великого мозку). При цьому розвивається гестоз, що має тяжкий перебіг і
погано піддається лікуванню.
Таким чином, пізній гестоз є досить складним імунонейроендокринно-обмінним
синдромом, що розвивається за причинно-наслідковим законом взаємовідносин.
При ранньому гестозі (нудота, блювання) порушується рефлекторна діяльність
центральної нервової системи, що проявляється збільшенням збудливості підкір­
кових центрів, у тому числі блювотного, і зниженням активності кори великого мозку.
Часте блювання спричинює зневоднення і виснаження організму. Порушуються всі
види обміну речовин, накопичуються проміжні продукти обміну (молочна, вино­
градна та інші кислоти, кетонові тіла, а саме ацетон, бета-оксимасляна, ацетооцтова
кислоти), що призводять до ацидозу. При цьому створюються ще несприятливіші
умови для функції центральної нервової системи, що в свою чергу поглиблює
порушення. Успіх лікування залежить від того, наскільки вдається розірвати це
патологічне коло.
РАННІЙ ГЕСТОЗ
Блювання з’являється з перших тижнів вагітності і супроводжується нудотою.
Воно спостерігається частіше при першій вагітності, частіше зранку (як натщесерце,
так і після їди). Ранкове блювання (vomitus matunis gravidarum) не зумовлює особ­
ливих порушень у організмі вагітної. Тому його ще називають фізіологічним. Але із
збільшенням кількості блювань тяжкість гестозу зростає.
Відповідно до тяжкості ускладнення розрізняють три форми блювання — легку,
помірну (середнього ступеня) і тяжку (нестримне).
При
легкій формі блювання
спостерігаються переважно функціональні пору­
шення нервової системи. Збільшується вразливість підкіркових центрів, зменшується
активність кори великого мозку, порушуються функції вегетативного відділу нерво­
вої системи і незначним чином обмін. Головним симптомом є блювання, яке супро­
воджується нудотою, часом слинотечею. Незважаючи на блювання, частина їжі
затримується у шлунку, тому значного схудіння не спостерігається. Загальний стан
також майже не порушується, частота пульсу досягає 90 за 1 хв, артеріальний тиск
і діурез нормальні. Морфологічний склад крові не змінюється. Настрій нестійкий,
часом відзначається сонливість. Звичайно блювання після 3 тиж минає. Але приблиз­
но у 10—15
%
вагітних воно посилюється, і гестоз набуває тяжкого перебігу.
Помірне (середня стадія) блювання вагітних
супроводжується погіршенням
функціонального стану центральної, в тому числі й вегетативної, нервової системи.
Порушується вуглеводний, жировий, білковий, водно-електролітний обмін. У крові
накопичуються проміжні продукти вуглеводного (молочна, піровиноградна та інші
кислоти) та жирового (кетонові тіла) обміну. На відстані з рота вагітної відчувається
запах яблук. Кількість блювань збільшується до 10 разів на добу і не залежить від
прийому їжі, часто супроводжується слинотечею. Вагітна худне, стає байдужою.
220