Упрощенная HTML-версия
Температура тіла субфебрильна, тахікардія, гіпотензія. Діурез знижується, спостері
гається ацетонурія. Язик сухий, обкладений білим нальотом. З’являються запор,
помірна анемія. Зменшується вміст хлоридів у крові.
При правильному лікуванні в умовах стаціонара блювання зникає і вагітність
розвивається нормально. У рідкісних випадках помірне блювання стає нестримним.
Нестримне блювання вагітних
(hyperemesis gravidarum) — тяжке ускладнення
вагітності. Воно досягає 20 (і більше) разів на добу, виникає в різні години дня і
ночі, незалежно від приймання їжі. При цьому значною мірою порушуються функції
нервової системи, залоз внутрішньої секреції, печінки, нирок; зміни торкаються
вуглеводного, жирового, водно-мінерального обміну. Виникає гіпо- та авітаміноз, у
організмі накопичуються токсичні продукти обміну. Змінюється кислотно-основний
стан, прогресує ацидоз. Унаслідок цього швидко виснажуються і занепадають сили.
У окремих випадках вагітна худне на 20 кг і більше. Апетит відсутній, з’являються
огида до їжі, запор. Язик сухий, обкладений сіро-білим нальотом. Із рота пахне
ацетоном. Очі западають, шкіра стає сухою, іноді набуває жовтяничного відтінку.
Хвора відчуває спрагу. Температура тіла субфебрильна, але іноді досягає 38 °С.
Частота пульсу прискорюється до 100—120 за 1 хв. Хвора млява, апатична. Кількість
сечі зменшується до 200—300 мл за 1 добу. В ній з’являються циліндри, білок, ацето
нові тіла, уробілін, аміак. У крові збільшується рівень залишкового азоту, білірубіну,
зменшується вміст хлоридів.
Несприятливими прогностичними ознаками є стійка тахікардія, субфебрильна
температура тіла, жовтяничне забарвлення склер, шкіри, виражена альбумінурія,
циліндрурія тощо. Якщо не лікувати, то з’являться порушення функції центральної
нервової системи (марення або коматозний стан) і може настати смерть.
Діагностика блювання вагітних не складна, але треба його відрізняти від блю
вання, що спостерігається при захворюваннях шлунка, ураженні мозку, отруєнні,
інфекційних хворобах тощо.
Лікування при блюванні вагітних. Головною умовою лікування цього ускладнен
ня вагітності є організація лікувально-охоронного режиму. Для цього хвору треба
госпіталізувати. Бажано помістити її в окрему палату, оскільки присутність іншої
хворої з таким ускладненням може провокувати приступи блювання. Велике зна
чення мають догляд, спокій, тривалий сон, психотерапія, навіювання, гіпноз. Досить
часто лише перебування у стаціонарі впливає позитивно і блювання припиняється
навіть без лікування.
У тяжких випадках лікування має бути комплексним. Воно спрямоване на
нормалізацію функцій центральної нервової системи, боротьбу із зневодненням та
інтоксикацією організму, лікування супутніх захворювань, відновлення обміну речо
вин та функцій інших органів.
Засоби нормалізації функцій нервової системи.
Крім лікувально-охоронного
режиму, правильного догляду, психотерапії призначають медикаментозну терапію.
Тривалий час застосовували препарати брому з кофеїном. Але тепер з цією метою
призначають аміназин, пропазин, дипразин, транквілізатори (мепротан, тріоксазин),
гормони кори надниркових залоз, препарати естрогеноподібної дії (сигетин, спле
нін) . Якщо у шлунку затримується частина їжі і вода, аміназин призначають у таб
летках або драже (по 0,25 г 2—3 рази на добу). При середній або тяжкій формі
блювання його вводять внутрішньом’язово (по 1—2 мл 2,5 % розчину разом з 5 мл
0,25
%
розчину новокаїну 1—2 рази на добу) або внутрішньовенно крапельно (по
1
—2 мл 2,5 % розчину аміназину разом з 500 мл 5 % розчину глюкози 1 раз на добу
221