Упрощенная HTML-версия
ся переривати вагітність. Тому диференціальна діагностика поєднаного і так званого
чистого (не поєднаного з іншими захворюваннями або ускладненнями вагітності)
гестозу має велике клінічне значення.
Гестоз, зумовлений гіпертонічною хворобою, можна встановити на підставі таких
даних. Якщо артеріальний тиск у І половину вагітності не знижується, як це буває
у нормі, то це свідчить про поєднаний із гіпертонічною хворобою гестоз.
Раннє виникнення гестозу (з 20—25-го тижня) часто зумовлене прихованим
перебігом гіпертонічної хвороби.
Поєднаний із захворюваннями нирок гестоз діагностують так. При чистому гесто-
зі знижується діурез, але зберігається відносна щільність сечі, збільшується про-
теїнурія (втрата білка із сечею), але немає мікрогематурії, бактеріурії, у сечі міс
тяться так звані активні лейкоцити (клітини Штернгеймера—Мальбіна). Врахо
вують також результати проб за Зимницьким, Нечипоренком.
Поєднаний із ревматизмом гестоз диференціюють за допомогою проб на актив
ність ревматичного процесу, а також дослідження серцево-судинної системи (його
проводять разом із терапевтом).
Поєднаний із цукровим діабетом гестоз встановлюють на підставі виявлення
цукру в крові і сечі (дослідження проводять разом із ендокринологом).
Поєднаний з іншими захворюваннями і ускладненнями вагітності гестоз діагно
стують за допомогою результатів детального загальносоматичного і акушерського
досліджень.
Діагностика претоксикозу, тобто доклінічної форми гестозу, має виняткове зна
чення для запобігання тяжким ускладненням. З цією метою використовують такі
проби для виявлення прихованих набряків: 1) проба Мак-Клюра — Олдріча (уводять
внутрішньошкірно 0,1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду; розсмоктування
папули протягом ЗО хв — у нормі 35—85 хв — свідчить про підвищену гідрофіль
ність тканин, тобто приховані набряки); 2) зважування вагітної (збільшення маси
тіла на 350—400 г (і більше) за тиждень свідчить про приховані набряки); 3) симп
том кільця за Хмелєвським (при початкових набряках кільце важко зійняти з
пальця).
Про лабільність серцево-судинної системи свідчать: а) асиметрія артеріального
тиску на обох руках (понад 10 мм рт. ст., або 1,3 кПа); б) зниження пульсового
тиску (різниця між максимальним і мінімальним тиском менша за 40 мм рт. ст., або
5,3 кПа, свідчить про спазм периферичних капілярів, особливо коли це стосується
діастолічного тиску); в) збільшення скроневого тиску до більше ніж половини вели
чини артеріального тиску на плечі вказує на спазм судин мозку і його гіпоксію.
Існують і спеціальні методи діагностики претоксикозу: 1) капіляроскопія нігтьо
вих лож; 2) офтальмоскопія (спазм артеріальних і розширення венозних капіля
рів — ознака претоксикозу); 3) визначення гематокриту (зменшення його до 40
%
і нижче вказує на вихід рідини із судинного русла у тканини і виникнення на
бряків) .
Про розвиток претоксикозу свідчать диспротеїнемія (зниження альбумін-гло-
булінового коефіцієнту), зменшення числа тромбоцитів у крові до 160 000 і нижче
протягом вагітності (у 16, 22 та 28 тиж).
Діагностика водянки вагітних.
Діагноз ставлять у разі виявлення прихованих або
видимих набряків, збільшення протягом тижня обводу надп’ятково-гомілкового су
глоба понад 1 см або збільшення обводу гомілки на 8—10 % порівняно з вихідною
величиною.
8*
227