тин (по 0,02 г 3 рази на добу), аскорбінову кислоту (по 0,2 г 3 рази на добу), кальцію
глюконат (по 0,5 г 3 рази на добу).
4. Для нормалізації метаболізму призначають комплекс вітамінів — драже
«Гендевіт» (по 1 драже 3 рази на добу), метіонін (по 0,5 г 3 рази на добу), кислоту
фолієву (по 0,02 г 3 рази на добу).
5. Для нормалізації реологічних і коагуляційних властивостей крові рекоменду
ють один із дезагрегантів: дипіридамол (по 0,02 г 3 рази за 1 год до їди) або ксантино-
лу нікотинат (по 0,15 г 3 рази на добу після їди).
6. Антиоксидантна терапія: токоферолу ацетат (по 1 драже 3 рази на добу), есен-
ціале (по 2 капсули 3—4 рази на добу).
7. Для зняття спазму судин призначають спазмолітичні препарати: папаверину
гідрохлорид, но-шпу (по 0,02 г 3 рази на добу).
8. За наявності гіпоксії плода обов’язково проводять оксигенотерапію.
Лікування водянки слід починати також із обмеження у раціоні кількості рідини
та солі. Призначають гіпохлоридну дієту (3—5 г солі на добу). Кількість рідини
обмежують до 300—500 мл. Корисно раз на тиждень влаштовувати розвантажу
вальні дні: вагітна з’їдає за добу до 1 кг сиру з цукром (100—150 г) або 1 —1,5 кг
яблук. Крім цього, призначають вітамінні препарати, амонію хлорид (по 1 столовій
ложці 5 % розчину 3—4 рази на добу), внутрішньовенно вводять глюкозу (20—
40 мл 40 % розчину). При значних набряках ефективний дихлотіазид (по 0,025 г
1—2 рази на добу протягом 3—4 діб). Після 3—4 діб перерви препарат уводять знову
протягом 3—4 діб в тій самій дозі. Оскільки дихлотіазид вимиває із організму калій,
з метою запобігання гіпокаліємії у дні його прийому призначають калію хлорид
(по 1 г 3 рази на добу). У ті дні, коли препарат не вводять, призначають амонію
хлорид або діакарб (по 0,125—0,25 г 1 раз на добу). У разі потреби рекомендують
седативні засоби, зокрема препарати валеріани тощо.
Комплексом лікування нефропатії І—II ступеня передбачено такі за
ходи.
1. Лікування набряків проводяться так само, як і при водянці вагітних.
2. Для зняття спазму судин призначають еуфілін (по 10 мл 2,4 % розчину на
20—40 мл 40 % розчину глюкози) або глюкозо-новокаїнову суміш (200 мл 20 %
розчину глюкози і 100—150 мл 0,5 % розчину новокаїну з додаванням 1 ОД інсуліну
на 4 г сухої речовини) внутрішньовенно, спазмолітичні засоби (но-шпа, папаверину
гідрохлорид), титрований розчин аміназину (по 1 мл суміші 2,5 % аміназину і 9 мл
0,9
%
ізотонічного розчину натрію хлориду через 4 год).
3. Гіпотензивні засоби: магнію сульфат (по 10—20 мл 25 % розчину внутрішньо
м’язово від 2 до 4 разів на добу); аміназин (по 1 мл 2,5 % розчину внутрішньом’язово
через 8—12 год) з димедролом (по 1 мл 1 % розчину внутрішньом’язово); диба
зол (по 3—4 мл 1 % розчину) або 6—8 мл 0,5 % розчину внутрішньом’язово 2—З
рази на добу протягом 8—14 діб) та інші препарати.
4. Гангліоблокатори: пентамін (по 1—2 мл 5 % розчину внутрішньом’язово),
пірилен (по 0,005 г 2—4 рази на добу).
5. Антикоагулянти: гепарин (по 5000 ОД внутрішньом’язово 2—3 рази на добу
протягом 7—10 діб під контролем часу зсідання крові).
6. При гіпопротеїнемії: альбумін (по 100—200 мл), плазма (по 150 мл внутріш
ньовенно, чергуючи з гемодезом — 200—400 мл).
7. Для зменшення проникнення судин: аскорутин (по 0,02—0,05 г 2—3 рази на
добу).
233