Упрощенная HTML-версия
8. При ацидозі (з урахуванням кислотно-основного стану): розчин натрію гідро
карбонату (по 100 мл 5 % розчину внутрішньовенно).
9. Для профілактики гіпоксії плода: сигетин (по 1—2 мл 1 % розчину внутріш
ньом’язово або внутрішньовенно з 100—200 мл 5—10 % розчину глюкози); кислота
аденозинтрифосфорна (по 1 мл 1 % розчину внутрішньом’язово); галаскорбін (по
1 г 3 рази на добу протягом 5—20 діб).
10. Для запобігання гіпотрофії плода: токоферолу ацетат (по 100 мг на добу);
ціанокобаламін (по 50—100 мкг на добу внутрішньом’язово); кислота фолієва (по
0,02 г 3 рази на добу). Курс лікування — 1—2 тиж.
11. Розвантажувальні дні: сирний (1 кг) або яблучний (1 —1,5 кг).
Тривалість лікування гестозу І—II ступеня становить 2 тиж. У кожному конкрет
ному випадку треба індивідуально підібрати препарати, не допускаючи поліпрагмазії
і негативного медикаментозного впливу на плід.
Лікування нефропатії III ступеня. Використовують ті самі препарати, що й
при нефропатії І—II ступеня, але додатково ще призначають дроперидол (по 4—
6 мл), сибазон (по 4 мл 0,5 % розчину внутрішньом’язово або внутрішньовен
но).
При олігурії ефективні фуросемід (по 20—40 мг на добу) або манітол (по ЗО—
60 г 30 % розчину внутрішньовенно).
При поєднаному гестозі лікування таке ж саме, але паралельно хвору лікують
ще з приводу супутнього захворювання. Тривалість лікування — до 3—4 діб. Якщо
лікування виявиться неефективним, треба переривати вагітність.
Лікування прееклампсії та еклампсії. Першочерговим завданням при цій патоло
гії є запобігання появі приступів еклампсії і купірування їх. У разі судомної готов
ності організму треба під час інгаляції фторатану внутрішньовенно ввести дропери
дол (по 5—10 мг, або 2—4 мл) разом із сибазоном (по 5—10 мг, або 1—2 мл) чи про
медолом (по 1—1,5 мл 1—2 % розчину) або дипразином (по 2,5—5 мл 0,5 % роз
чину внутрішньовенно). Комплексне лікування прееклампсії триває 24—48 год. У ра
зі неефективності лікування вагітність переривають.
Під час приступу еклампсії хвору обкладають подушками, коврами, щоб вона не
впала з ліжка і не травмувала себе. Тримати хвору категорично забороняється, щоб
не погіршився стан. По закінченні припадка і після відновлення дихання для лікві
дації кисневої заборгованості призначають інгаляції кисню, а потім фторотану або
азоту закису. Під прикриттям фторотану внутрішньовенно вводять дроперидол (по
2—4 мл) і сибазон (по 1—2 мл), випускають сечу катетером. З метою запобігання
прикусу язика між щелепами вставляють шпатель, обмотаний марлею. Під прикрит
тям седативної терапії призначають комплексне лікування (магнію сульфат, аміна
зин, дибазол, спазмолітичні засоби тощо) протягом 12—24 год. При неефективному
лікуванні роблять амніотомію і завершують пологи залежно від умов (накладання
щипців, кесарів розтин, руйнування плода). При частих приступах еклампсії купі-
рують їх короткочасними інгаляціями фторотану із азоту закисом і киснем. На цьому
тлі призначають комплексне лікування з приводу гестозу.
У разі потреби продовжити перебування хворої на заданому режимі повторно вво
дять сибазон або дипразин у знижених дозах. Під час уведення магнію сульфату
психотропні препарати слід призначати у малих дозах. Гіпотензивні препарати при
значають перед інфузійною терапією, діуретичні засоби — паралельно з відновлен
ням ОЦК.
У разі тривалого перебування у коматозному стані показана спинномозкова
234