Упрощенная HTML-версия
1. Якщо є судинні пароксизми, призначають таке саме лікування, як при нефропа
тії II—III ступеня. Крім того, для профілактики внутрішньосудинного тромбозу
(агрегація тромбоцитів) призначають кислоту ацетилсаліцилову (по 0,5 г 3 рази на
добу) або реополіглюкін (по 40—50 мл 1 раз на 2—3 доби). У разі неефективності
(за даними аналізу на зсідання крові) проводять дострокове розродження.
2. Передінсультний стан лікується за такою самою схемою, як і нефропатія
III ступеня (протягом 24—48 год). У разі неефективності доцільне дострокове
розродження.
3. При недиференційованому мозковому інсульті внутрішньовенно вводять сиба
зон і внутрішньом’язово — дроперидол. У разі порушення серцевої діяльності при
значають корглікон або строфантин К, при гіпертензії — гіпотензивні засоби (диба
зол, гангліоблокатори). Ні в якому разі не призначати аміназин.
При загрозі розвитку набряку легенів ефективні інгаляції кисню з парою спирту.
У разі загрози набрякання мозку вводять усередину гліцерин (1 г на 1 кг маси тіла)
у суміші з водою або фруктовим соком у співвідношенні 1:2 або 1:3. Гліцерин підви
щує осмотичний тиск крові. Якщо коматозний стан триває надто довго або з’явились
менінгеальні симптоми, доцільна спинномозкова пункція.
4. Лікування при геморагічному інсульті. Призначають суворий постільний ре
жим. Ліжко має бути з піднятим головним краєм. До голови прикладають міхур із
льодом, до ніг — грілку. При колапсі, аритмії, гіпотензії призначають серцеві гліко
зиди (корглікон, строфантин К). Для підвищення зсідання крові вводять вікасол
(по 5 мл 0,3 % розчину внутрішньом’язово), аскорбінову кислоту (по 5 мл 5 %
розчину на 20 мл 40 % розчину глюкози внутрішньовенно), желатину (по 10—
15 мл 10 % розчину підшкірно через 8—10 год протягом перших 2 діб). У разі
психомоторного збудження вводять сибазон з дроперидолом або нейроплегічні засо
би, зокрема аміназин (по 2 мл 2,5 % розчину 1 —2 рази на добу внутрішньовенно або
внутрішньом’язово). Для зниження набряку мозку призначають магнію сульфат
(по 10—15 мл внутрішньом’язово 4 рази на добу), глюкозу (по 20—40 мл 40 % роз
чину), фуросемід (по 40 мг внутрішньовенно), кисневі інгаляції з парою спирту. При
менінгеальному синдромі вдаються до лікувальної або діагностичної ендолюмбаль-
ної пункції, іноді — краніотомії, видалення гематоми або пункції її з відсмоктуван
ням крові (протягом перших 3 діб).
При лікуванні геморагічного інсульту велике значення мають догляд за хворою,
профілактика пролежнів, гіпостатичної пневмонії, догляд за ротовою порожниною.
Обов’язкові очисна клізма, відсмоктування секрету із верхніх дихальних шляхів.
Лікування при ішемічному інсульті (інфаркті мозку) повинно бути спрямова
ним, але за умови впевненості в діагнозі, на поліпшення кровопостачання мозку.
З цією метою треба нормалізувати серцеву діяльність, артеріальний тиск, зсідання
крові (для запобігання тромбоемболії), розчинити вже сформовані тромби у випадку
тромбоемболії.
Для нормалізації тиску призначають дибазол, клофелін, гангліоблокуючі препа
рати (пентамін, бензогексоній та ін.), нейролептичні (аміназин) і спазмолітичні
засоби. Добре розширюють судини еуфілін, .папаверину гідрохлорид, но-шпа, ніко
тинова кислота (по 1 мл 1 % розчину з глюкозою внутрішньовенно), ксантинолу
нікотинат (по 2 мл внутрішньом’язово), циннаризин (по 0,025 г 2—3 рази на добу).
Ці препарати треба призначати якомога швидше у перші хвилини або години після
інсульту. Для дегідратації призначають маніт (якщо є впевненість, що це не гемора
гічний інсульт) у дозі по 0,5—1,5 г сухої речовини на 1 кг маси тіла на 200 мл ізото
236