Упрощенная HTML-версия
Мал. 160. Вагітність при міомі матки
і УЗД. Дещо важче виявити під час вагітності так
звану м’яку міому (у пухлині переважають м’язові
волокна). У даному разі також керуються результа
тами біологічних реакцій на вагітність та УЗД.
Ведення пологів загалом залежить від локаліза
ції вузлів. Якщо пухлина локалізується у ділянці
шийки матки, можна одразу виключити можливість
розродження через родові шляхи і планувати опе
рацію кесаревого розтину. Коли ж пухлина розта
шована над внутрішнім зівом шийки матки, а тим
паче у ділянці тіла і дна матки, пологи можуть від
буватись фізіологічним шляхом за умови активної
родової діяльності. Але й у таких випадках треба
бути готовим до операції.
У послідовий період обов’язково проводять про
філактичні заходи з приводу гіпотонічної кровотечі,
а в післяпологовий — спостерігають на випадок
некрозу вузла, щоб своєчасно прооперувати хвору.
Міома матки не є показанням до переривання
вагітності. Навпаки, по можливості слід зберегти
її, оскільки вишкрібання порожнини матки може
ускладнитись кровотечею, перфорацією матки, а
при субмукозному вузлі взагалі неможливо очистити матку від частин плідного яйця.
У той же час, навіть при великих пухлинах, вагітність доношують, виконують опера
цію кесаревого розтину, а потім видаляють пухлину.
Пухлини яєчників. Найчастіше зустрічаються дермоїдні кісти, рідше — псевдому-
цинозні та серозні кістоми.
Наявність пухлини яєчника може ускладнити перебіг вагітності: виникає загроза
переривання вагітності або, навпаки, некроз пухлини внаслідок стискання її маткою
і розвиток перитоніту. Часто виникає перекручення ніжки пухлини, що теж зумовлює
клініку гострого живота.
Вагітність може стимулювати ріст пухлини яєчника і її злоякісне переродження.
Велика небезпека виникає під час пологів, коли кістома може розірватись.
Після пологів можливий перекрут ніжки.
У разі великих пухлин плід набуває неправильного положення і жінка не може
розродитись через родові шляхи. Зважаючи на такі ускладнення, більшість авторів
вважають за доцільне видаляти пухлини яєчників відразу після встановлення вагіт
ності. Виняток становлять тільки лютеїнові кісти, які супроводжують міхуровий зане-
сок, оскільки після ліквідації заносу вони зникають самі. Для збереження вагітності
після операції призначають прогестерон, спазмолітичні засоби. Деякі автори реко
мендують видаляти кісту яєчників у 12—15 тиж вагітності, коли плідне яйце міцно
закріпиться у матці. Цікаво, що видалення одного яєчника супроводжується значним
збільшенням частоти пізнього гестозу. Мабуть, одностороння кістектомія призводить
до гормональної недостатності, що позначається на функціональному стані централь
ної нервової системи.
249