Упрощенная HTML-версия
ність) і гіпотонічна кровотеча в послідовий і ранній післяпологовий періоди. Тому
обов’язковою треба прогнозувати ці ускладнення й запобігати їх розвитку.
Ведення І періоду пологів.
Роділлі пропонують набути відповідного положення.
Для швидшого розкриття шийки матки призначають но-шпу, папаверину гідрохло
рид, спазмолітин, апрофен та ін.). При відкритті шийки матки на 6—7 см розрива
ють навколоплідний міхур, у разі потреби — стимулюють родову діяльність. Роділ
лям із порушенням кровообігу призначають серцеві глікозиди (строфантин К,
дигоксин, корглікон). Добрий ефект дає внутрішньовенне крапельне введення 0,5—
1 мл 0,05
%
розчину строфантину К на 20 мл 40
%
розчину глюкози або на 50 мл
5 % розчину глюкози.
Хворим з легеневою гіпертензією (мітральний стеноз, деякі природжені вади сер
ця) вводять спазмолітичні засоби — еуфілін (по 10 мл 2,4 % розчину внутрішньо
венно крапельно) або но-шпу (по 2 мл внутрішньом’язово) і папаверину гідрохлорид
(по 2 мл 2 % розчину внутрішньом’язово).
При дискоординованій родовій діяльності" ефективним є медикаментозний сон,
зумовлений уведенням антигістамінних препаратів (димедрол, супрастин) або малих
транквілізаторів (сибазон, хлозепід та ін.), наркотичних препаратів (промедол,
анальгін). Основним препаратом для забезпечення сну є натрію оксибутират. Він
знижує потребу тканин у кисні, а також є сильним спазмолітичним засобом.
Виняткове значення має знеболювання пологів (профілактика набряку легенів).
JI. В. Ваніна (1991) виділяє 3 етапи знеболювання в перший період пологів. Перший
етап називається початковим (розкриття шийки матки на 3—4 см). Призначають си
базон (по 10 мг, або 2 мл, внутрішньовенно чи внутрішньом’язово), дипразин (по
50 мг, або 2 мл 2,5 % розчину), димедрол (2 мл 1 % розчину). У разі болісних
перейм, що зумовлюють порушення ритму серця, тахікардію, одночасно призначають
анальгін (по 2 мл 50 % розчину внутрішньовенно або внутрішньом’язово). Можна
ввести промедол (по 0,5—1 мл 2 % розчину). Завдяки ранньому знеболюванню зни
жується частота ускладнень з боку серцево-судинної системи.
Другий етап характеризується розкриттям шийки матки на 8—9 см. У цей період
можна (у разі потреби) застосувати медикаментозний сон. Найефективнішим щодо
цього є предіон для ін’єкцій (5 % розчин) або натрію оксибутират (10 % розчин).
Вводять їх внутрішньовенно. Доза залежить від стану хворої. Названі препарати
можна поєднувати з наркотичними анальгетиками — промедолом (по 10—20 мг
внутрішньовенно), пентазоцином (по 20—30 мг). Завдяки такому знеболю
ванню роділля відпочиває 2—3 год, а за цей час повністю розкривається шийка
матки.
Третій етап триває від моменту відкриття шийки матки понад 9 см до появи потуг.
У цей період застосовують тільки аутоаналгезію азоту закисом з киснем у співвід
ношенні 2:1 або метоксифлораном (пентраном). Після появи потуг аутоаналгезію
припиняють і роділля може сама брати участь у родовому акті.
Об’єм анестезіологічної допомоги залежить від виду серцево-судинної патології.
При мітральному стенозі, крім анальгетиків, тобто промедолу, призначають нейро
лептик дроперидол (по 2—3 мл 0,25 % розчину внутрішньовенно). Вони знижують
периферичний і легеневий судинний опір, тим самим запобігаючи імовірності роз
витку набряку легенів. Треба забезпечити також медикаментозний сон. У разі наяв
ності гіпертензивного синдрому, якщо знеболювання спазмолітичними засобами ви
явилось неефективним, переходять на керовану гіпотензію за допомогою гангліобло-
каторів короткочасної дії (гігроній). При серцевій кахексії обов’язкова оксигенотера
260