пія протягом пологів, а наркотичні анальгетики і анестетичні засоби призначають
у знижених дозах.
Ведення 11 періоду пологів.
Цей етап пологів проводять на тлі внутрішньовенного
крапельного введення серцевих препаратів (строфантину або корглікону, кокарбо-
ксилази, кислоти аскорбінової на 100—150 мл 5 % розчину глюкози) та оксигеноте
рапії. У разі недостатності кровообігу в II період пологів потуги виключають шляхом
операції накладання щипців. Такої самої тактики дотримуються у випадках комбі
нованої вади мітрального клапана з переважанням стенозу (незалежно від ступеня
компенсації), недостатності аортального клапана, коарктації аорти, звуження леге
невої артерії, а також при тетраді Фалло, склерозі коронарних судин, ендокардиті
і міокардиті. Якщо пологи швидкі, можна скористатись епізіотомією. Операцію
накладання щипців проводять під знеболюванням (кетамін протипоказаний). З інга
ляційних методів анестезії під час операції накладання щипців широко використо
вують азоту закис, фторотан, метоксифлоран.
Після народження дитини, щоб запобігти припливу крові у черевну порожнину,
живіт треба забинтувати або покласти на нього тягар (наприклад, мішечок з піском).
У разі поєднання вад серця з пізнім гестозом знеболювання проводять за допо
могою нейролептичних засобів (дроперидол), транквілізаторів (сибазон), антигіста-
мінних препаратів (дипразин), анальгетиків (баралгін, промедол, пентазоцин). їх
уводять з інтервалом 3—4 год. Зниження артеріального тиску досягають внутрішньо
венним уведенням дибазолу, еуфіліну. Після розкриття шийки матки на 4—5 см
роділлю вводять у медикаментозний сон. Якщо артеріальний тиск не знизився, засто
совують гангліоблокатори короткочасної дії (гігроній), а також нітрогліцерин (під
язик). У разі появи тахиаритмії використовують анаприлін (по 0,5—1 мл внутріш
ньовенно).
Ведення III періоду пологів.
Продовжують крапельне внутрішньовенне введення
серцевих глікозидів. Обов’язкова профілактика гіпотонічної кровотечі за допомогою
внутрішньовенного введення метилергометрину (по 1 мл 0,02 % розчину) або окси-
тоцину (по 1 мл). Психоемоційне й фізичне напруження поглиблюють гемодинамічні
порушення, що може зумовити патологічну кровотечу в послідовий і ранній після
пологовий періоди. За даними JI. В. Ваніної (1991), частота таких кровотеч досягає
5 %. Тому профілактика кровотеч у післяпологовий період цілком виправдана.
Операція кесаревого розтину при захворюваннях серцево-судинної системи.
До
абдомінального методу розродження вдаються при тяжких вадах серця, з перева
жанням навантаження на ліві відділи серця з ознаками лівошлуночкової недостат
ності, активній стадії ревматизму, септичному ендокардиті, гіпертонічній хворобі
II—III ступеня і при супутній акушерській патології (відшарування чи передлежан
ня плаценти, загроза розриву матки та ін.). Але слід пам’ятати, що при вказаних
станах резервні можливості серця малі й абдомінальне втручання сприяє збільшенню
гемодинамічних порушень у післяопераційний період (аж до набряку легенів, тром-
боемболії тощо). Тому операція кесаревого розтину не завжди є щадною. Зва
жаючи на це, під час вибору способу розродження керуються показниками централь
ної гемодинаміки. Наслідок операції кесаревого розтину у хворих з тяжкою серцево-
судинною патологією залежать не тільки від об’єму медикаментозної підготовки, але
й від стабільності гемодинаміки під час операції. Тому підготовку хворих розпочи
нають за кілька діб до операції. Разом із глюкозою, кокарбоксилазою та іншими
препаратами призначають сибазон (по 5 мг 2 рази на добу).
Дуже важливою є премедикація перед операцією дроперидолом, сибазоном і ме-
261