Упрощенная HTML-версия
При гіпотензії спостерігається значна частота ускладнень вагітності: переношу
вання плода, передлежання та передчасне відшарування плаценти, передчасні поло
ги, гіпотонічна кровотеча в послідовий період, травми під час пологів, мертвона
роджуваність тощо.
Лікування гіпотензії.
Передусім треба виявити причину і усунути її. Вагітних
направляють у відділення патології, де проводять комплексне лікування, яким перед
бачені такі заходи.
1. Лікувально-охоронний режим з продовженням фізіологічного сну, у разі по
треби — снодійні препарати.
2. Раціональне харчування, багате на білки (100 г на добу). Вітамінотерапія
(ціанокобаламін, тіамін, аскорбінова кислота, «Ундевіт», «Гендевіт» і ін.).
3. Комплекс гімнастичних вправ, душ кімнатної температури, розтирання тіла.
4. З медикаментозних препаратів показані: настойки женьшеню, елеутерококу,
китайського лимонника (по 20—ЗО крапель 3 рази на добу), глюкоза (20—40 мл
10 % розчину внутрішньовенно), кордіамін (по 1 мл 2 рази на добу підшкірно).
Із гормональних препаратів призначають гормони кори надниркових залоз, зокрема
дезоксикортикостерону ацетат (по 1 мл 0,5 % розчину 3 рази на добу). Всього на
курс лікування 15—20 ін’єкцій. При головному болю призначають знеболювальні
засоби. Курси лікування проводять у 16—18 тиж, 28—ЗО тиж і за 2 тиж до пологів.
Перед пологами треба створити глюкозо-вітаміно-кальцієвий фон. Під час пологів
проводять оксигенотерапію, заходи, спрямовані на профілактику гіпоксії плода і
слабкості родової діяльності. У разі потреби створюють акушерський сон. У після
пологовий період лікування спрямоване на профілактику гіпотонічної кровотечі, а
коли вона вже виникла, переливають кров, заморожену плазму, поліглюкін, реополі-
глюкін та ін. Одночасно займаються профілактикою запальних і септичних захво
рювань.
ЗАХВОРЮВАННЯ НИРОК І ВАГІТНІСТЬ
Найчастіше у вагітних спостерігається пієлонефрит (до 10 %), на другому місці
після нього гломерулонефрит (до 0,5 %). Захворювання нирок і вагітність тісно по
в’язані між собою: вагітність загострює перебіг цих захворювань, а остані усклад
нюють перебіг вагітності. При цьому пізній гестоз виникає майже у 40 % випадків,
переривання вагітності — у 15 %, гіпотрофія плода — у 15 %, перинатальна смерт
ність становить 25—100 %. Пологи можуть ускладнюватись відшаруванням плацен
ти, а післяпологовий період — уросепсисом.
Пієлонефрит. Основними збудниками пієлонефриту є мікроорганізми, що нале
жать до ентеробактерій: кишкова паличка, клебсієла, протей, рідше — ентерокок і
синьогнійна паличка. Осередками інфекції є фурункули, уражені ангіною мигдалики,
хворі зуби, кісти в період нагноєння, червоподібний відросток у стадії запалення,
жовчний міхур, жіночі статеві органи (ендоцервіцит і кольпіт) тощо.
Виникненню пієлонефриту сприяють: переохолодження, перевтома, порушення
обміну речовин, камені у нирках, що травмують епітелій, а також цукровий діабет,
травма крижової ділянки, аномалії розвитку нирок.
Під час вагітності виникненню пієлонефриту сприяють: гестоз, стискання сечо
водів вагітною маткою, порушення венозного кровотоку в сечових шляхах, гіпотонія
сечоводів (під впливом прогестерону), міхурово-сечовідні та нирково-мискові реф-
люкси (зворотний рух сечі).
265