Упрощенная HTML-версия
Сечокам’яна хвороба спостерігається відносно рідко (0,1—0,15 % випадків).
У її розвитку значну роль відіграє сечова інфекція та порушення процесів обміну.
Сечокам’яна хвороба не виникає під час вагітності, але у цей період загострюється
її перебіг.
Клініка.
Проявляється сечокам’яна хвороба нирковою колькою, яка може супро
воджуватись нудотою і блюванням. Симптом Пастернацького позитивний. Після
приступу кольки у сечі виявляють домішки крові. Вагітність сприяє ускладненню
перебігу сечокам’яної хвороби пієлонефритом.
Діагностика.
Враховують клініку (приступи болю), результати дослідження сечі,
ультразвукового дослідження, хромоцистоскопії, а також інших методів, застосову
ваних з метою виявлення пієлонефриту.
Лікування.
При частих приступах кольки, а також у разі поєднання уролітіазу
з пієлонефритом конче потрібна госпіталізація. При сечокислому діатезі (урати, ок
салати) треба дотримувати молочно-рослинної дієти. У разі оксалатурії з меню вилу
чають щавель, горіхи, молоко, яйця, бульйони, у випадку фосфатурії рекомендують
м’ясну дієту. Вона сприяє підвищенню кислотності сечі. Під час приступів кольки
призначають спазмолітичні засоби (но-шпа, папаверину гідрохлорид, атропіну суль
фат). При тяжких формах хвороби вагітність переривають.
Гідронефроз — захворювання нирок, яке характеризується стійким розширен
ням мисок і чашок, застоєм сечі, атрофією паренхіми нирок унаслідок утруднення
відтоку сечі. Причинами порушення відтоку сечі є анатомічні зміни сечівника або се
чового міхура, перегиб сечоводів, наявність каменів, аномалії розвитку судин та
інші вади.
Клінічно
гідронефроз проявляється тупим болем у ділянці нирок, гематурією,
зумовленою порушенням гемодинаміки в судинах нирки. Гідронефроз часто усклад
нюється пієлонефритом. У разі неефективності консервативного лікування (реци
диви гідронефрозу) рекомендують хірургічне. У разі задавнених форм гідронефрозу
(відсутність функції нирки) доцільна нефректомія. Питання про допустимість вагіт
ності при гідронефрозі вирішується після ретельного обстеження в умовах стаціо-
нара. Якщо захворювання з’явилося під час вагітності, її не переривають. Вагітність
протипоказана при: 1) двобічному гідронефрозі, який виник до вагітності; 2) гідро
нефрозі єдиної нирки; 3) гідронефрозі, що супроводжується азотемією або пієло
нефритом, який не піддається лікуванню.
Вагітність у жінок з однією ниркою. Відсутність однієї нирки може бути при
родженою, але частіше її видаляють у зв’язку з туберкульозом, гідронефрозом, сечо
кам’яною хворобою, пухлиною нирки та ін. Більшість жінок при такій патології мо
жуть виносити і народити дитину без шкоди для свого здоров’я, але під неухильним
спостереженням уролога. При будь-якій патології єдиної нирки вагітність проти
показана.
Пологи у жінок з єдиною ниркою відбуваються без особливостей. Кесарів роз
тин проводять за акушерськими показаннями.
Туберкульоз нирок у вагітних і роділь спостерігається рідко. Частіше він поєдну
ється з уролітіазом, нефроптозом, аномаліями розвитку сечових шляхів, а також
туберкульозом легенів.
Таких хворих обстежують і лікують у тубдиспансерах або в спеціалізованих поло
гових будинках. Діагноз встановлюють на підставі виявлення «стерильної піурії»,
причиною якої є пригнічення мікобактеріями туберкульозу росту інших мікроорга
нізмів, а також виділення збудника туберкульозу — палички Коха.
269