У вагітних, які не лікувались з приводу туберкульозу нирок, перебіг пологів
загострює туберкульоз нирок. Вагітність і пологи негативно позначаються на пере
бігу цієї недуги. У разі ефективного лікування не відзначено впливу вагітності на
перебіг туберкульозу нирок і навпаки.
Вагітність протипоказана, якщо туберкульоз нирок супроводжується нирковою
недостатністю або гіпертензією, зумовленою зморщенням нирки.
Лікування проводять як під час вагітності, так і після пологів. Використовують
такі препарати, як циклосерин, натрію пара-аміносаліцилат, фтивазид, салюзид та ін.
Стрептоміцину сульфат протипоказаний, оскільки має ембріотоксичну, тератогенну,
нефротоксичну та ототоксичну дію.
ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ І ВАГІТНІСТЬ
Хронічний гастрит є хронічним запаленням слизової оболонки шлунка, що супро
воджується порушенням секреторної, моторної і, частково, інкреторної функцій.
Хронічний гастрит супроводжується як збільшенням секреторної функції, так і її
недостатністю.
Захворювання досить поширене — 34,2 % хвороб органів травлення. У вагітних
його частота досягає 8,1 %.
Клініка.
Проявляється рецидивним болем у надчеревній ділянці, диспепсією.
У вагітних частіше спостерігається хронічний гастрит з підвищеною кислотністю,
переважає больовий синдром, що з’являється звичайно після їди у разі порушення
дієти.
Для уточнення діагнозу цінну інформацію дає ендоскопічне дослідження, але у
вагітних його використовують лише за особливими показаннями, у разі неефектив
ності лікування.
У 76 % випадків перебіг хронічного гастриту під час вагітності загострюється.
У 93 % жінок блювання ускладнює перебіг вагітності і триває іноді 14—17 тиж.
Лікування.
Рекомендується напівпостільний режим, дієта (стіл № 1 за Певзне
ром, харчування невеликими дозами). При збільшеній кислотності, якщо немає на
бряків, рекомендують мінеральні води (боржомі, смирновську, слов’янівську; по 150—
200 мл 3 рази на добу через 1,5—2 год після їди) . У разі секреторної недостатності
(гіпоацидний гастрит) використовують миргородську воду, єсентуки № 17, арзні.
Крім того, призначають спазмолітичні засоби: папаверину гідрохлорид (по 0,02 г
З рази на добу), но-шпу (по 1 таблетці 3 рази на добу). Добре діють настої із сім’я
кропу городнього, м’яти перцевої, деревію звичайного (по '/з склянки 3 рази на добу
за ЗО хв до їди). Ефективні ферментні препарати, що поліпшують процеси травлення:
пепсин (по 0,5 г 3 рази на добу), пепсидил, абомін (по 0,2 г 3 рази на добу). Вагіт
ність, як правило, доношують.
Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки. Виразкова хвороба —
хронічне, часто рецидивуюче захворювання, що супроводжується сезонним заго
стренням і виникненням виразки на стінці шлунка або дванадцятипалої кишки. За
хворювання посідає І місце серед інших хвороб органів травлення.
У 80—85 % жінок під час вагітності виникає ремісія захворювання. Але його
загострення все ж таки може виникнути у вигляді перфорації виразки і кровотечі.
При цьому материнська смертність досягає 16 %, а перинатальна — 10
%.
Загост
рення нерідко спостерігається перед пологами, коли жінка особливо хвилюється.
270