живота або в надчеревній ділянці, що іррадіює у ліве плече, лопатку, шию або вниз
(у ліву крижову кістку). Біль з’являється звичайно після їди, особливо жирних
страв. Спостерігаються нудота, блювання, втрата апетиту, здуття живота. Випорож
нення кашоподібні, з характерним неприємним запахом. Унаслідок недостатньої
зовнішньосекреторної функції підшлункової залози розвивається стеаторея. Іноді
звертають увагу на іктеричність шкіри і склер.
При лабораторному дослідженні виявляють підвищення активності амілази, ліпа
зи, інгібітора у сироватці крові, діастази сечі. Важливе значення має ультразвукова
діагностика.
Дієтотерапія є основним і найважливішим компонентом комплексної терапії при
хронічному панкреатиті у вагітних. Харчування малими порціями до 5—6 разів на
добу. Із меню виключають жири, сіль, екстрактивні речовини.
Із медикаментів призначають спазмолітичні препарати (но-шпа, папаверину
гідрохлорид), анальгетики (анальгін, промедол), антиферментні препарати (контри-
кал). Курс лікування триває 7—10 діб.
У зв’язку з недостатністю функції підшлункової залози у період ремісії призна
чають ферментні препарати: панкреатин (по 0,5 г 3 рази на добу), панзинорм (по
1 драже 3 рази на добу), фестал (по 1 драже 3 рази на добу після їди).
За умови стійкої ремісії вагітність дозволяється, але хвора потребує неухильного
нагляду терапевта. Як ускладнення вагітності може бути ранній гестоз (28 %).
Хронічний панкреатит на перебіг другої половини вагітності не впливає.
Розродження при гострому панкреатиті або його загостренні досить складне.
Самостійні потуги дуже болісні, а операцію кесаревого розтину доводиться вико
нувати в умовах інфікування черевної порожнини. Тому методами вибору можуть
бути екстраперитонеальний кесарів розтин або накладання акушерських щипців.
Дискінезія товстої кишки спостерігається у 58 % вагітних і 32 % породіль.
Основною ознакою хвороби є запори (90 %), але часом буває і пронос. У 60 % хво
рих виникає біль у животі без чіткої локалізації, іноді переймистого характеру.
У деяких хворих у калі з’являється слиз або кров. Хворі відзначають бурчання у жи
воті, нудоту, гіркоту в роті, здуття живота, утруднене відходження газів.
Лікування.
При запорі пропонують харчуватись продуктами з високим вмістом
клітковини (целюлози), тобто вводити у меню більше овочів і фруктів — свіжу ка
пусту, моркву, огірки, помідори, буряк, кабачки, яблука, апельсини, виноград, а також
чорний хліб, горіхи. Добрий ефект справляють кисломолочні продукти (кефір,
простокваша), а також чорнослив, жири рослинного походження. Рекомендують
1 склянку води випивати натщесерце. Із меню треба вилучати міцний чай, каву,
какао, шоколад, білий хліб, манну кашу. Ні в якому разі не слід призначати проносні
засоби.
Хвороба Крона (гранулематозна хвороба) — хронічне запалення переважно тон
кої кишки. Звичайно хвороба прогресує, періоди загострення і ремісії чергуються.
Основні прояви — біль у животі і діарея. Переймистий біль з’являється біля
пупка і у правій клубовій ділянці, через що нерідко встановлюють діагноз гострого
апенцидиту. Кал м’який або рідкий. Спостерігається втрата маси тіла.
При хворобі Крона можливі такі ускладнення: фістули, перфорації кишок,
параректальні фістули й абсцеси, кишкові кровотечі, кишкова непрохідність, гіпо-
хромна анемія, набряки ніг, живота, асцит.
Діагностика тяжка, оскільки рентгенологічне дослідження під час вагітності
протипоказане. Ректороманоскопію, колоноскопію у вагітних теж виконати нелегко.
Ї73