Упрощенная HTML-версия
Вагітність погіршує перебіг хвороби у 25—60 % жінок. Прогноз сприятливіший,
якщо вагітність почалася у період ремісії. Спостерігаються випадки невиношування
плода і мертвонародження. При хворобі Крона вагітність допустима у разі стійкої
ремісії. При загостренні хвороби показано переривання вагітності.
Лікування хвороби Крона.
Призначають дієту, якою передбачено високий вміст
у раціоні білків, вітамінів, клітковини і тваринного жиру. З метою корекції кількості
білків, солей, рідини проводять внутрішньовенні і підшкірні вливання. Призначають
протианемічні засоби, салазосульфапіридин (по 1 таблетці 3 рази на добу протягом
З тиж, а потім по 1 таблетці 4 рази на добу протягом 1—2 міс). Препарат проникає
через плаценту, але на плід не діє. У тяжких випадках призначають преднізолон
(по 20—ЗО мг на добу).
Геморой — варикозне розширення вен заднього проходу. Вагітність і пологи є
основною причиною виникнення геморою у жінок (у 40
%
випадків). Під час обсте
ження виявляють зовнішні й внутрішні вузли, які можуть кровоточити. Вони легко
інфікуються, внаслідок чого розвивається тромбофлебіт. Акт дефекації болісний.
Під час пологів гемороїдальні вузли часом розриваються.
Вагітним, у яких є геморой, пропонують відрегулювати акт дефекації (випорож
нення мають бути щодня), дотримувати дієти, виконувати гімнастику для вагітних.
Меню має бути багатим на овочі і фрукти. Корисні кисломолочні продукти, чорний
хліб. Після кожного випорожнення обов’язково треба обмивати ділянку заднього
проходу холодною водою.
При зовнішньому геморої доцільні консервативні методи лікування (теплі ванноч
ки; свічки з новокаїном і анестезином). У гострий період — свинцеві примочки,
примочки з розчином фурациліну, гепаринова мазь, вітамін Р, ескузан (по 15 крапель
З рази на добу).
При внутрішньому геморої у вагітних також використовують консервативні
методи лікування. Операція показана тільки у разі кровотечі із гемороїдальних
вузлів. Але операцію слід у міру можливості відкласти до кінця гестаційного
періоду.
Наявність геморою не береться до уваги під час вибору методу розродження.
Апендицит. Серед хворих на апендицит жінок вагітні складають від 2 до 3,5 %.
Вагітність сприяє виникненню апендициту, оскільки сліпа кишка і червоподібний
відросток зміщуються вгору, починаючи з 5-го місяця вагітності. Червоподібний
відросток може розміститись під печінкою. Порушення його кровообігу і запор та
кож сприяють виникненню апендициту.
Частим симптомом апендициту є біль у животі справа, а також у ділянці пупка
та внизу живота. У типових випадках біль супроводжується нудотою, блюванням,
затримкою випорожнень (рідше проносом), підвищенням температури тіла, лейко
цитозом, зсувом формули крові ліворуч, збільшенням ШОЕ. Під час пальпації живота
виявляють біль у ділянці сліпої кишки. Симптоми Ровзинга (під час натискання на
низхідну частину товстої кишки у напрямку знизу вгору зліва біль виникає справа,
в ілеоцекальній ділянці), Ситковського (посилення болю в ілеоцекальній ділянці
при повороті тулуба на лівий бік), Яворського (при піднятті правої ноги вгору біль
посилюється у правій клубовій ділянці) позитивні. Дуже важливим є симптом
Брендо (під час натискання на вагітну матку в напрямку зліва направо справа
виникає біль). Унаслідок болю вагітна перебуває у вимушеному положенні (на спині
із притиснутими до живота і зігнутими в колінах ногами). Очеревина напружена,
симптом Щоткіна — Блюмберга позитивний.
274