тичний, для здійснення якого потрібні вітамін В
12
і фолієва кислота. У разі дефіциту
вітаміну В
12
у материнському організмі і збільшеної потреби в ньому плода виникає
гіпохромна анемія.
Під час дослідження крові хворих на гіпохромну анемію відзначають зниження
рівня еритроцитів, високий колірний показник, анізоцитоз з перевагою макроцитів,
пойкілоцитоз, появу мегалоцитів і мегалобластів. Дослідження кісткового мозку
свідчать про мегалобластичний тип кровотворення. В патогенезі певну роль віді
грає також порушення функції залоз дна шлунка.
Хворі скаржаться на загальну слабкість. Об’єктивно відзначають блідість шкіри
і жовтяничний відтінок склер, іноді бувають субфебрильна температура тіла, паре
стезія. Вагітність часто ускладнюється пізнім гестозом і антенатальною загибеллю
плода.
Лікування.
Призначають ціанокобаламін (по 200 мкг щодня або через день протя
гом 2—3 тиж), фолієву кислоту (по 0,2—0,3 г 3 рази на добу), переливання крові
(переважно еритроцитної маси). Рекомендують відповідну дієту. У разі відсутності
ефекту вагітність переривають.
Іноді під час вагітності спостерігається природжена гемолітична анемія. Вагіт
ність загострює перебіг цієї хвороби. При тяжкому перебігу захворювання вида
ляють селезінку (спленектомія).
Лімфогранулематоз буває відносно рідко. Під час вагітності погіршується його
перебіг. Тому вагітність таким хворим протипоказана. Якщо ж вагітність настала,
то питання про її збереження вирішуються індивідуально, з урахуванням стадії
хвороби, перебігу її, ефективності лікування та строку вагітності. При тяжкій формі
захворювання, а також у разі погіршення перебігу його вагітність переривають.
Хвороба Верльгофа під час вагітності спостерігається рідко. Частина авторів вка
зує на особливо несприятливий вплив захворювання на завершення вагітності
(передчасне її переривання, висока смертність дітей і матерів). Після спленектомії,
виконаної до настання вагітності, перебіг захворювання сприятливіший. Деякі авто
ри повідомляють про випадки, коли під час вагітності зникала кровотеча, тому вони
пропонують не переривати її. Як свідчать дані літератури, питання про вагітність
при цьому захворюванні вирішують індивідуально. Але оскільки прогнозувати пере
біг захворювання дуже складно, таким хворим не слід рекомендувати вагітніти.
За наявності вагітності хворим призначають (у разі кровоточивості) перели
вання свіжої донорської крові, замороженої плазми, кріопреципітату з інтервалами
5—10 діб, преднізолон по ЗО—40 мг на добу, переливання тромбоцитної маси (за
відсутності антитромбоцитарних антитіл). Якщо лікування неефективне, вдаються
до операції спленектомії у будь-якому строці вагітності або після пологів. У разі про
гресування захворювання достроково переривають вагітність кесаревим розтином і
одночасно видаляють селезінку. Хвороба Верльгофа негативно впливає і на стан
новонародженого.
Лейкоз (leukosis). Дані про особливості перебігу вагітності і завершення, пологів
при гострому лейкозі неоднозначні. Поєднання лейкозу з вагітністю трапляється
рідко. Гострий лейкоз частіше виявляється під час вагітності. Захворювання призво
дить до загибелі жінки у перші дні або місяці після пологів.
Частими ускладненнями вагітності є мертвонароджуваність і рання дитяча
смертність.
Найправильним підходом до ведення вагітності буде такий: у разі сприятливого
перебігу вагітності треба дотримувати очікувальної тактики, у разі несприятливого —
276