Упрощенная HTML-версия
пологів мають значення стадія, ступінь тяжкості і ускладнення хвороби. Загально
прийнятою є така класифікація цукрового діабету:
I стадія має назву предіабету, або потенційного діабету. Діагноз грунтується
на даних анамнезу (хворі на цукровий діабет батьки, наявність близнят, один із
яких хворіє на цукровий діабет, пологи великим плодом; мертвонароджуваність
тощо);
II стадія, або стадія прихованого діабету, характеризується безсимптомним пере
бігом. Діагноз встановлюють на підставі виявлення специфічного типу проб на толе
рантність до глюкози. Клінично проявляється фурункульозом, дерматитом, пародон
тозом і ускладнюється поліневритом, ангіопатією;
III стадія, або стадія явного, неприхованого діабету, характеризується чіткими
проявами. В окрему групу виділяють вперше виявлений у вагітних діабет, так званий
гестаційний.
За рекомендацією В. Г. Баранова (1967), визначають такі ступені тяжкості діа
бету:
I (легкий ступінь) — рівень цукру в крові натщесерце не перевищує 9,7 ммоль/л,
регулюється за допомогою дієти; кетоацидоз не спостерігається;
II (ступінь середньої тяжкості) — рівень цукру в крові натщесерце не пере
вищує 12,1 ммоль/л, кетоацидоз відсутній або може бути усунений за допомогою
дієти. Для нормалізації рівня цукру призначають інсулін;
III (тяжкий ступінь) — рівень цукру в крові натщесерце перевищує 12,1 ммоль/л,
є схильність до кетоацидозу. Виявляють діабетичну ретинопатію, мікрота макро-
ангіопатію нижніх кінцівок тощо. Хворим обов’язково призначають інсулін.
Розрізняють також стадію компенсації, субкомпенсації і декомпенсації цукрового
діабету. Крім цього, визначають тип захворювання — інсулінозалежний чи інсуліно-
незалежний.
При цукровому діабеті у разі недостатнього або неправильного лікування вини
кають тяжкі ускладнення.
1. Кетоацидоз з можливим переходом у кетонемічну гіперглікемічну кому. Не
стача інсуліну призводить до різкого порушення утилізації глюкози в тканинах,
кетогенезу в печінці з накопиченням у крові глюкози і кетонових тіл (ацетону, бета-
оксимасляної кислоти). Це супроводжується спрагою, втратою апетиту, сонливістю,
анемією, непритомністю, зневодненням організму, втратою електролітів, серцево-
судинною і нирковою недостатністю, коматозним станом. Іноді виникає біль у животі
і в ділянці печінки. Лабораторно виявляють гіперглікемію (рівень цукру в крові
перевищує 16,5 ммоль/л), гіперкетонемію, глюкозурію, ацетонурію, гіпокаліємію,
гіпонатріємію, лейкоцитоз. Без лікування настає кома.
2. Некетонемічна гіперосмолярна кома спостерігається значно рідше. Кетонових
тіл у крові і ацетону в сечі немає, збільшена осмолярність плазми. Але спостеріга
ється гіпернатріємія; підвищений рівень сечовини. Клінічно проявляється психомо
торним збудженням, диханням Куссмауля. Розвивається коматозний стан.
3. Гіпоглікемічний стан з можливим переходом у гіпоглікемічну кому зумовлений
недостатністю вуглеводів (глюкози) в організмі внаслідок передозування інсуліну,
погрішностей у дієті. Клінічно проявляється відчуття страху, голоду, слабкістю, над
мірним потінням, тремором рук, занімінням кінчика язика, блідістю шкіри, частим
пульсом, порушенням координації рухів, афазією, психомоторним збудженням, не
притомністю, делірієм і комою. Кома настає швидко, людина непритомніє теж
раптово.
278