плода за відсутності умов для розродження через родові шляхи; наявність великого
плода (маса понад 4500 г). Після пологів з метою профілактики запальних захворю
вань і сепсису проводять антибактеріальну терапію.
Лікування цукрового діабету.
Хворим на цукровий діабет під час вагітності при
значають інсулін. Антидіабетичні препарати, зокрема букарбан, хлорпропамід,
глібенкламід тощо, вагітним протипоказані, оскільки вони проникають через плацен
ту і справляють токсичний вплив на плід.
Розрізняють інсулін короткочасної, тривалої та середньої тривалості дії.
Інсулін короткочасної дії (інсулін для ін’єкцій) діє до 6 год. Призначають у разі
потреби швидко знизити рівень цукру в крові.
Середньою тривалістю дії (до 12—16 год) відзначається суспензія цинк-інсу
ліну аморфного для ін’єкцій. Закордонний його аналог — інсулін Б.
Пролонговану дію (до 14 год і більше) мають суспензія цинк-інсуліну криста
лічного для ін’єкцій, суспензія інсулін-протаміну для ін’єкцій та інші.
Основна мета лікування хворих на цукровий діабет — максимальна компенсація
зумовлених цукровим діабетом порушень перед зачаттям, під час вагітності, пологів
і в післяпологовий період. Про нормалізацію свідчать такі показники: натщесерце
рівень цукру в крові має становити 4,4—6,6 ммоль/л, через 1 год після іди — 5,5—
10 ммоль/л і через 2 год після їди — 4,4—8,8 ммоль/л. Не повинно бути глюко
зурії.
Розрахунок дози інсуліну проводять з урахуванням рівня цукру в крові й сечі.
На кожні 2,75 ммоль/л цукру в крові, що перевищують нормальні показники, при
значають 6—9 ОД інсуліну. А за наявності цукру в сечі понад 1,1 % дозу інсуліну
збільшують на 4—8 ОД при кожній ін’єкції. Треба вводити такі дози інсуліну, щоб
рівень цукру в крові був у межах 5,55—9,3 ммоль/л.
Орієнтовні добові дози інсуліну: у разі прихованого цукрового діабету — 6—
8 ОД; при легкому перебігу — 2—4 ОД; при перебігу середньої тяжкості — 30—60
ОД; при тяжкому перебігу — 60—300 ОД; при появі ацетону в сечі — 80—100'ОД
(на 4—5 ін’єкцій). При кетоацидозі вранці призначають 40 ОД, під час другого
сніданку — 10 ОД; в обід — 28 ОД, на ніч — 12 ОД.
При глюкозурії доза інсуліну розраховується так: 1 ОД інсуліну на 4—5 г цукру,
виділеного за добу з сечею. Вміст цукру визначають у 4 порціях сечі, які беруть з 6-ї
по 12-ту, з 12-ї по 18-ту, з 18-ї по 24-ту та з 24-ї по 6-ту години.
Важливим компонентом лікування цукрового діабету є дієта. Вона має бути раціо
нальною. При складанні меню треба дотримувати такого співвідношення: вугле
води — 250—300 г, жири — 70—80 г, білки — 100 г. Енергетична цінність становить
126 кДж на добу. Раціон повинен бути насиченим вітамінами (В, С, Р), ліпотроп-
ними речовинами (метіонін, ліпоєва кислота, ліпамід).
Слід пам’ятати, що розвантажувальні дні хворим на цукровий діабет проти
показані, оскільки дефіцит енергії може зумовити кетоацидоз. У меню вагітних треба
включати продукти, які знижують рівень цукру в крові (буряк, капуста, селера,
шпінат, квасоля, цибуля).
Режим харчування хворої тісно пов’язаний з ін’єкціями інсуліну. Його вводять
5—6 разів на добу.
Лікування цукрового діабету під час пологів.
Корекцію дози інсуліну проводять
напередодні пологів і під час розродження. Увечері напередодні пологів і вранці в
день пологів дозу інсуліну знижують на
2
/з-
Під час пологів через кожні 3 год визначають рівень цукру в крові і коригують ці
І
281