Упрощенная HTML-версия
показники за допомогою введення невеликих доз інсуліну для ін’єкцій або 40 % роз
чину глюкози. При затяжних пологах з метою запобігання виникненню кетоацидозу
внутрішньовенно вводять 4 % розчин натрію гідрокарбонату (по 80—100 мл).
Лікування цукрового діабету в післяпологовий період.
У перші 2—4 доби після
пологів доза інсуліну складає '/з
В
'Д дози до пологів. Потім її збільшують відповідно
до рівня цукру в крові. Наприкінці першого тижня післяпологового періоду потреба
в інсуліні така, як і до вагітності. Після пологів рівень цукру в крові визначають через
2—3 доби.
Лікування кетоацидозу. Вводять інсулін для ін’єкцій. Якщо хвора досі не одер
жувала інсулін, то початкова його доза звичайно не перевищує 20 ОД. Потім доза за
лежить від рівня цукру в крові і складу сечі. Якщо хвора одержувала інсулін, то дозу
його збільшують. Одночасно призначають ізотонічний розчин натрію хлориду (по
500—1000 мл внутрішньовенно крапельно протягом 2—3 год), потім 4 % розчин
натрію гідрокарбонату (по 100—150 мл). Для поліпшення окисно-відновних проце
сів внутрішньовенно вводять кокарбоксилазу (по 100 мг), кислоту аскорбінову (по
5 мл 5 % розчину), панангін (по 10 мл), 5 % розчин глюкози (по 300 мл). При цьому
контролюють вміст цукру в крові.
Лікування кетоацидемічної коми.
Хвору госпіталізують у реанімаційне відділення.
Призначають інсулін для ін’єкцій. Лікування коми проводять у двох «режимах» —
великими або малими дозами інсуліну.
При «режимі великих доз» інсулін для ін’єкцій уводять внутрішньовенно крапель
но в ізотонічному розчині натрію хлориду (по 25—40 ОД інсуліну протягом 30 хв)
і внутрішньом’язово (таку саму дозу). Залежно від тяжкості перебігу коми перша
доза інсуліну може становити до 10 ОД. При зниженні рівня цукру в крові до 16,6—
13,6 ммоль/л інсулін уводять внутрішньом’язово по 8—10 ОД через 4—6 год, при
зниженні його до 11,1 ммоль/л — по 6—8 ОД. На випадок відсутності ефекту протя
гом 3—4 год від початку інтенсивної терапії інсулінотерапію повторюють, але вже у
половинній дозі. Слід пам’ятати, що «режим великих доз» може зумовити пізню
гіпоглікемію, гіпоосмолярність, набряк мозку.
При «режимі малих доз» інсулін уводять внутрішньовенно крапельно у дозі 15—
ЗООД протягом 4—8 год або внутрішньом’язово під контролем рівня цукру в крові.
При кетоацидемічній комі настає великий дефіцит рідини (до 6—8 % маси тіла).
Поповнюють його за рахунок уведення до 3—5 л на добу сольових розчинів (ізото
нічного, Рінгера — Локка).
При зниженні рівня цукру в крові до 13,87 ммоль/л додають 5
%
розчин глюкози
(по 0,5—1 л) разом із 0,9 % розчином натрію хлориду.
Лікування гіпоглікемії.
Внутрішньовенно вводять 40 % розчин глюкози, панангін
або калію хлорид (під контролем вмісту калію в крові). Треба також стежити за
діурезом. Зниження його (менше як 50 мл/г) призводить до гіперкаліємії. У разі
ацидозу вводять внутрішньовенно крапельно 4 % розчин натрію гідрокарбонату (по
100—150 мл) і глутамінову кислоту (по 200—400 мл 1 % розчину). Показано також
введення кокарбоксилази (по 100—150 мг), кислоти аскорбінової (5—10 мл 5 %
розчину). У разі потреби призначають сечогінні препарати, оксигенотерапію.
Лікування гіпоглікемічної коми.
Внутрішньовенно вводять 40 % розчин глюкози
(по 60—80 мл). Після виходу із коми дають солодкий чай і годують через короткі
проміжки часу. Вводять також гідрокортизон (по 75—100 мг), кокарбоксилазу (по
100 мг), кислоту аскорбінову (по 5 мл 5 % розчину). Рівень цукру в крові підтриму
ють у межах 8—13 ммоль/л.
282