Стр. 291 - Акушерство Жученко 1994

Упрощенная HTML-версия

тіла. Повні антитіла бівалентні, мають 2 активних центри, спричинюють аглютинацію
еритроцитів у сольовому середовищі й належать до класу гамма-глобулінів М, G.
Неповні резус-антитіла є блокуючими моновалентними. Виявляють їх за допомогою
реакції Кумбса. Вони агресивні, спричиняють тяжкі форми ГХП і ГХН.
Патогенез гемолітичної хвороби плода і новонародженого можна зобразити у
вигляді такої схеми.
Еритроцити плода (резус-срактор)—Кровотік матері
—"■
Резус-антитіла
Плацента
Отже, основним пусковим чинником виникнення ГХП є гемоліз еритроцитів
плода внаслідок резус-сенсибілізації організму матері й проникнення резус-антитіл
через плаценту в кров плода. При цьому виникають гемолітична анемія у плода і
компенсаторне екстрамедулярне кровотворення в печінці та селезінці у матері.
Клінічно це проявляється гепатоспленомегалією (збільшення печінки і селезінки).
Другим важливим пусковим патогенетичним чинником є накопичення непрямого
токсичного білірубіну (гіпербілірубінемія), негативна дія якого на організм проявля­
ється жовтяницею шкіри, слизових оболонок, «ядерною» жовтяницею.
Блокада дихальних ферментів, накопичення проміжних продуктів обміну, наро­
стання ацидозу, збільшення проникності судин і вихід рідкої частини крові в позасу-
динний простір та порожнину живота сприяють виникненню синдрому набряку. Бло­
када ферменту глюкоранілтрансферази печінки поглиблює стан гіпербілірубінемії.
Клініка ГХН залежить від переважання тієї чи тієї ознаки хвороби (анемія,
жовтяниця або набряк). Визначають такі клінічні форми ГХН: 1) анемічна без жов­
тяниці) ; 2) анемічна з жовтяницею; 3) анемічна з жовтяницею і набряком.
Клініка резус-конфлікту.
У 30 % випадків ГХП проявляється синдромом, який
складається із 4 груп ознак: 1) загальні рефлекторні порушення у вигляді запамо­
рочення, слабкості, головного болю; 2) зниження тонусу матки, біль унизу живота;
3) ускладнення вагітності (гестози, гіпохромна анемія, гіпотензія, порушення функ­
ції печінки); 4) порушення функції серцево-судинної системи плода, збільшення
його рухливості, викидні, антенатальна загибель.
Діагностика резус-конфлікту.
Передусім слід з’ясувати, чи не було переливання
10
4—1592
289