Упрощенная HTML-версия
несумісної за резус-фактором крові, викидня, випадків антенатальної загибелі плода,
смерті дітей після народження за наявності жовтяниці.
Велике значення мають результати лабораторного дослідження крові батьків
(група і резус-належність). Кожен із подружжя може бути гомозиготним стосовно
плода (у разі однакової резус-належності крові) або гетерозиготним (у разі різ
ної резус-належності крові). Дуже важливо визначити резус-антиген плода у крові
матері. Це роблять за допомогою прямої і непрямої реакції за методом Кумбса (з
антиглобуліновою сироваткою). Певну інформацію дає підрахунок ретикулоцитів у
периферичній крові вагітної. При ГХП рівень ретикулоцитів перевищує 18
%.
Резус-належність крові плода визначають за методом Залінга. Кров для дослід
ження беруть із шкіри голівки плода за 14—16 год до пологів.
Періодично досліджують кров матері на наявність резус-антитіл. Стрибкоподіб
ний, або ундулюючий, характер титру антитіл свідчить про тяжкий ступінь резус-
конфлікту. Що раніше (за строком вагітності) з’являються антитіла, то тяжчим буде
резус -конфлікт.
Частота визначення резус-антитіл у разі резус-негативної належності крові
(Rh
0
—) вагітної така: до 20 тиж — 1 раз на 1 міс; від 20 до 32 тиж — 2 рази на
1 міс, у останні 2 міс — щотижня. Обов’язковим є визначення рівня естріолу в сечі.
У разі резус-конфлікту екскреція естріолу збільшується до 24—25 мг за 1 добу при
нормі 17—18 мг за 1 добу.
Фоно- і електрофонокардіографія дозволяють зафіксувати шуми, розщеплення
тонів серця плода, зміну комплексу
QRS,
які свідчать про гіпоксію плода.
Ультразвукове дослідження теж має значення.
Навколоплідні води беруть за допомогою пункції матки через черевну стінку або
навколоплідних оболонок через канал шийки матки (амніоцентез). Визначають вміст
білірубіну, білка, антитіл, ліпоїдного комплекса, групу крові плода, його стать, а та
кож проводять спектральний аналіз вод. Що більша оптична їх густина, то тяжчий
перебіг ГХП.
Нормальною вважається оптична густина вод до 0,15; підвищення її від 0,16 до
0,22 свідчить про легку форму ГХП, від 0,23 до 0,34 — про середню тяжкість ГХП
(рекомендують дострокове розродження, бажано у 36—37 тиж). У разі тяжкої фор
ми ГХП цей показник зростає до 0,35—0,70. Розродження негайне навіть у 33—
34 тиж вагітності. Рівень білірубіну визначають за допомогою спектрофотометра,
за його відсутності — за методом Єндрассика. Якщо рівень білірубіну перевищує
0,13 мг%, показано термінове розродження. Частота дослідження на титр антитіл
у крові матері така, як і при Rh
0
—•
Лікування резус-конфлікту у вагітних.
Прийняті методи терапії спрямовані на
пригнічення імуногенезу материнського організму (переважно медикаментозними
засобами) і захист плода від негативної дії резус-антитіл (за допомогою достроко
вого переривання вагітності). Лікування проводять протягом усієї вагітності з ураху
ванням ступеня тяжкості резус-конфлікту. Виходячи з цього, пропонують три курси
лікування: у 16—18 тиж, у 24—28 тиж і у 32—34 тиж.
Вагітних ділять на 3 групи: І — без сенсибілізації (резус-антитіл немає); II — із
загрозою резус-конфлікту (з титром антитіл 1:2, 1:4); III — з вираженим резус-
конфліктом (з титром антитіл 1:8 і більше).
Усім хворим проводять курс неспецифічної десенсибілізуючої терапії, яким
передбачено введення таких медикаментозних препаратів: 40 % розчин глюкози
(по 20 мл внутрішньовенно через 1 добу; 15 ін’єкцій); 2 % розчин новокаїну (по 5 мл
290