Упрощенная HTML-версия
про неефективність профілактики, оскільки сенсибілізація настала. Переривати
вагітність жінкам з належністю крові Ph— протипоказано, бо можлива резус-
сенсибілізація організму.
ГЕМОЛІТИЧНА ХВОРОБА НОВОНАРОДЖЕНИХ
ГХН виникає не тільки у разі несумісності крові матері і дитини за резус-
фактором і його типами, але й при несумісності крові за груповими аглютиногенами
системи АВО. Найчастіше хвороба виникає тоді, коли вагітна має 0 (І) групу крові,
а дитина — А (II) або В (III).
Розрізняють такі клінічні форми ГХН: анемічна без жовтяниці; анемічна з жовтя
ницею; анемічна з жовтяницею і набряком.
Природжена анемічна форма ГХН без жовтяниці має відносно легкий клінічний
перебіг. Шкіра бліда, рівень гемоглобіну і вміст еритроцитів у крові низькі. Багато
незрілих форм еритроцитів. Печінка й селезінка збільшені.
Анемічна форма ГХН з жовтяницею спостерігається найчастіше. Головні її озна
ки — жовтий колір шкіри і склер, збільшення печінки й селезінки, анемія й симптоми
ураження центральної нервової системи. Жовтяниця з’являється у І-шу або 2-гу
добу і прогресує. Внаслідок порушення обміну білірубіну виникає гіпербілірубінемія
(рівень непрямого білірубіну досягає 425—510 мкмоль/л). Наступає блокада дихаль
них ферментів, порушуються тканинний метаболізм, білкова, білірубіновидільна,
протромбінотворча функції печінки.
Природжена анемічна форма ГХН з жовтяницею і набряком (або загальний при
роджений набряк) характеризується загальним набряком шкіри і підшкірної основи.
Внутрішні органи, зокрема серце, печінка, селезінка, збільшені. Спостерігаються
чітко виражені анемія, еритробластоз, гіпопротеїнемія. Плацента збільшена, набряк
ла, має масу 2000 г (при нормі (500—600 г).
Діагностика ГХН
у типових випадках не складна. Але іноді ознаки хвороби бува
ють нечітко вираженими, що утруднює визначення форми ГХН. Тому в ранні строки
після народження дитини треба застосовувати метод діагностики резус-конфлікту.
Крім цього, велике значення має визначення вмісту білірубіну в крові пуповини. У ра
зі ГХН він досягає 51 мкмоль/л (за Ван-ден-Бергом). У нормі цей показник дорів
нює 11,9—51 мкмоль/л (в середньому 25,5—27,6 мкмоль/л). Протягом 72 год після
народження при ГХН рівень білірубіну в крові інтенсивно збільшується (від 6,8 до
17 мкмоль/л за 1 год), тоді як у здорових новонароджених цей приріст у середньому
не перевищує 1,7 мкмоль/л за 1 год. Такий стан змушує вирішувати питання про
замінне переливання крові. Якщо при народженні дитини в крові пуповини вміст
білірубіну становить 51 мкмоль/л, то через 24 год — понад 170 мкмоль/л, через
48 год — понад 255 мкмоль/л, через 72 год — понад 340 мкмоль/л. Таке прогре
сивне наростання рівня білірубіну є показанням до негайного замінного переливан
ня крові новонародженому.
Лікування ГХН .
Лікують анемічну і жовтяничну форми ГХН. Лікування ГХН,
що супроводжується набряками, неефективне, позаяк спостерігається внутрішньо-
утробна загибель плода або дитина помирає під час пологів чи одразу після них. Пере
ливають одногрупну кров з Rh —. Показаннями для замінного переливання крові є
рівень гемоглобіну до 150 г/л і вміст білірубіну в крові новонародженого понад
51 мкмоль/л. Це вказує на гемоліз еритроцитів. На 1 кг маси тіла дитини переливають
150—180 мл донорської крові, тобто 450—550 мл крові за один раз.
292