Стр. 296 - Акушерство Жученко 1994

Упрощенная HTML-версия

комбінації чинників десенсибілізаційна терапія повинна проводитись частіше, ніж
у разі лише резус-конфлікта.
Слід зазначити, що методики виявлення антилейкоцитарних антитіл складні і
запровадження їх у практику на сучасному етапі майже неможливе. Тому пробле­
ма діагностики лейкоцитарної ізосенсибілізації потребує подальшої наукової роз­
робки.
Тромбоцитарна ізосенсибілізація. У разі фізіологічного перебігу вагітності у жі­
нок, що народжують повторно, ізотромбоцитарні антитіла виявляються в 12,5
%
випадків. Частота цієї патології збільшується у міру росту кількостей вагітності й по­
логів. При пізньому гестозі число хворих з тромбоцитарною ізосенсибілізацією
збільшується до ЗО %, що вказує на патогенетичний зв’язок ізотромбоцитарного
конфлікту з гестозом. Збільшення частоти ізотромбоцитарної сенсибілізації при піз­
ньому гестозі зумовлене підвищенням проникності плацентарного бар’єру для тром­
боцитів плода. При титрі тромбоцитарних антитіл у крові матері до 1:16 спостері­
гається ізоімунна тромбоцитопенія плода, а іноді тромбоцитопенічна пурпура. Пере­
ливання крові й плазми таким дітям без урахування антигенності тромбоцитів може
посилити тромбоцитопенію. При ізотромбоцитарній сенсибілізації частіше (у 3 рази)
спостерігаються гіпоксія плода, крововтрати у послідовий період (400 мл і більше).
Діагностика.
Крім виявлення ізотромбоцитарних антитіл, для діагностики ізо­
тромбоцитарного конфлікту можна використати материнсько-плодовий індекс (від­
ношення кількості тромбоцитів, що містяться у крові матері, до числа тромбоцитів,
що є у крові новонародженого). За відсутності тромбоцитарної ізосенсибілізації
індекс порівнює 1, 2, за її наявності він збільшується до 1,8, а під час вагітності,
ускладненої пізнім гестозом,— до 2,0.
Лікування.
Призначають неспецифічну десенсибілізуючу терапію (як при резус-
сенсибілізації). Треба бути дуже обережним при переливанні крові матері і ново­
народженому.
АНОМАЛІЇ РОЗВИТКУ І УРАЖЕННЯ
------------------------------------- ПЛОДОВОГО ЯЙЦЯ_________________________________________
Якщо умови середовища несприятливо впливають на плодове яйце в ранні стадії
його розвитку (у перші 1—2 міс вагітності), то іноді виникають різні вади розвитку
плода, плаценти і оболонок. Найшкідливіше позначаються на розвитку плодового
яйця в ембріональний період інфекційні хвороби матері, інтоксикація організму, про­
міння Рентгена, радіація тощо.
У одних випадках вади розвитку несумісні з життям плода, і він гине у різні стро­
ки внутрішньоутробного розвитку або незабаром після народження, у інших —
спостерігаються аномалії лише окремих органів (головного чи спинного мозку, губи,
верхньої щелепи, пальців рук і ніг, статевих органів тощо). З такими вадами розвитку
діти часто довго живуть.
Високу роль у формуванні аномалій розвитку плодового яйця відіграють так звані
критичні періоди вагітності. У цей час ембріон найчутливіший до дії несприятливих
чинників. Тому виникають не тільки різні аномалії розвитку ембріона чи плода (до
9 тиж включно зародок вважається ембріоном, після 10 тиж це вже плід), але й він
гине.
294