Упрощенная HTML-версия
ди часто спостерігаються атонічна кровотеча, затримка частин плаценти у порожнині
матки.
Причини переношування вагітності не з’ясовані, але клінічні спостереження
свідчать про те, що ця патологія частіше буває у тих жінок, у яких пізно (після
17—19 років) з’явилися менструації, а також при недорозвитку статевих органів
(інфантилізм), порушенні оваріально-менструального циклу (аменорея, дисменорея,
менорагія), у літніх первородящих та тих, хто багато разів народжував, у вагітних,
що перенесли тяжку психічну травму. Деякі автори переконані, що причиною пере
ношування є порушення гормонального балансу, зокрема гіперлютеїнізація, при якій
в організмі вагітної надмірна кількість прогестерону. Вважають також, що одна з
основних причин переношування — порушення функції центральної нервової систе
ми і кореляції статевих гормонів у організмі вагітної.
Діагностика переношеної вагітності тяжка, бо індивідуальна тривалість вагітності
у різних жінок різна. Отже, робити висновки про переношування вагітності за датою
останньої менструації не можна. Ці дані мають значення лише за наявності інших
ознак переношування. До них належать: 1) стояння дна матки вище, ніж при доно
шеній вагітності, оскільки плід має більшу довжину і більшу та твердішу голову, яка
не вставляється у малий таз; 2) зменшення обводу живота внаслідок зменшення
кількості навколоплідних вод; 3) різке ворушіння плода; 4) порушення частоти, ясно
сті й ритму серцебиття плода; 5) ослаблення м’язів черевної стінки внаслідок змен
шення тургору шкіри живота (шкіра легко береться у складки); 6) виділення з
молочних залоз молока замість молозива; 7) поява у піхвових мазках еозинофіль
них клітин з пікнотичним ядром; 8) виявлення точок скостеніння в епіфізах труб
частих кісток при рентгенографії плода; 9) дані УЗД. Остаточний діагноз перено
шеної вагітності можна встановити лише після народження плода.
Ознаки переношеного плода: 1) довжина тіла 52 см і більше; 2) маса тіла 4000 г
і більше; 3) велика голова з обводом по прямому розміру 36—39 см; 4) кістки черепа
твердіші, ніж у нормі, а тім’ячка й шви вужчі і менш розтягнуті; 5) шкіра переноше
ного плода зморшкувата, вкрита сироподібним мастилом тільки в ділянці шиї та пах
винних складок (при великих строках переношування відзначається мацерація
окремих ділянок шкіри); 6) підшкірна основа розвинена слабко.
У разі переношеної вагітності значно змінюється плацента. Маса посліду на 50—
100 г більша від нормальної. У часточках плаценти виявляють багато петрифікатів
і некротизованих ділянок. Хоріон потовщений, а в амніоні спостерігається гіалінове
переродження. Судини розширені й переповнені кров’ю. Навколоплідних вод мало,
вони забарвлені в зеленуватий колір, а при переношуванні понад 4 тиж стають темно-
сірими (брудні води).
Тактика акушерки при переношеній вагітності визначається тривалістю перено
шування та станом плода. Якщо пологи в строк не настали і є підозра на переношу
вання, акушерка повинна направити вагітну в стаціонар. У тому разі, коли лікар
діагностує переношування і строк вагітності на 2,5—3 тиж більший від гаданого стро
ку пологів, слід почати викликати родову діяльність за однією із схем. Обов’язково
проводять профілактику гіпоксії плода. Якщо ефекту нема від застосованих методів
викликання пологів, треба дати вагітній відпочити протягом 1—2 діб. Після відпочин
ку знову повторити один із медикаментозних способів. Коли ж і після повторного за
стосування зазначених методів ефекту немає, то треба вдатися до кесаревого роз
тину. Ця операція показана і в разі встановлення переношеної вагітності у літніх
(понад ЗО років) первородящих.
318