Упрощенная HTML-версия
акушерські кровотечі, а також патологія менструальної функції, фетоплацентарна
недостатність тощо.
Ці чинники негативно впливають на всі ланцюги механізму родової діяльності,
що клінічно проявляється її слабкістю.
Деякі патогенетичні аспекти розвитку родової діяльності.
Наприкінці вагітності
вміст прогестерону в крові знижується, а естрогенів — підвищується. Це свідчить
про участь їх у механізмі розвитку родової діяльності. Естрогени зумовлюють синтез
актоміозину (скоротливого білка) у м’язах матки, сприяють накопиченню глікогену
і фосфорних сполук у тканинах матки, підвищують АТФ-азну активність актоміози
ну, стимулюють процес звільнення ацетилхоліну, який конче потрібний для скорочен
ня м’язів матки. Крім цього, естрагени сенсибілізують м’язи матки до окситоцину.
Під кінець вагітності серотонін — продукт гіпоталамо-гіпофізарної системи, на
копичується у плаценті і матці. Він знімає гальмівну дію прогестерону на матку,
сприяє синаптичному збудженню міонейронів, транспорту іонів кальцію у клітину.
Завдяки цьому посилюється окисне фосфорилювання, що дуже потрібно для скоро
чення матки. Таким чином, серотонін є синергістом естрогенів.
Слід відзначити ще одну властивість естрогенів — вони сприяють потенціалу дії
м’язової клітини шляхом її деполяризації через калієво-натрієвий насос. Недостат
ність цих механізмів і призводить до слабкості родової діяльності.
Діагностика здійснюється на підставі даних клінічного спостереження та резуль
татів лабораторного дослідження. Деякі автори виділяють так званий патологічний
прелімінарний період, для якого характерна поява нерегулярних перейм протягом
1—2 год і більше без переходу в родову діяльність.
Помічено, що за наявності прелімінарного періоду пологи ускладнюються пер
винною слабкістю родової діяльності у 12,2
%
випадків, а вторинною — до 2,4 %.
Основні методи діагностики слабкості родової діяльності такі:
1. Спостереження за скоротливістю матки. Це можна здійснювати, поклавши
руку на матку, або за допомогою гістерографії. При цьому визначають силу, частоту
і тривалість перейм. У першому періоді пологів тривалість перейм становить 5—10 с,
потім — до 1 хв. Паузи між переймами спочатку тривають 10—15 хв, а потім —
З—4 хв. Тривалість перших пологів становить 12—16 год (І період — 9—14 год,
II — 1,5—2 год, III — ЗО—40 хв), повторних — 8—12 год (І період — 5—10 год,
II — 0,5—1,5 год, III — до 30 хв).
2. Піхвове дослідження. Вважають, що коли протягом 12 год родової діяльності
при перших пологах і 6 год при повторних шийка матки не відкривається на 5—6 см,
то це свідчить про первинну слабкість родової діяльності, звичайно, якщо не буде
іншої патології (ригідність шийки матки, плоский плодовий міхур тощо).
3. Гістерографія — запис скоротливості матки. Застосовують різні види гістеро
графії: зовнішня (запис з передньої стінки живота); внутрішня (датчик для запису
вводять за внутрішній зів матки); електрогістерографія (запис біопотенціалів м’язів
матки); реогістерографія (реєстрація зміни опору окремих ділянок матки) та ін.
4. Радіотелеметричний метод. Мінірадіостанцію вставляють у порожнину матки,
звідки передаються радіосигнали на відстані. Сигнали реєструються на спеціальному
пристрої через антену радіоприймача у вигляді кривих. Це метод майбутнього.
Профілактика слабкості родової діяльності.
Для профілактики слабкості родової
діяльності, особливо за наявності факторів ризику щодо цієї патології, проводять
підготовку вагітної до пологів. Така підготовка показана всім вагітним. Суть її поля
гає в тому, що протягом 7 діб (з урахуванням добових біоритмів) здійснюють естро-
320