Упрощенная HTML-версия
діяльності (клінічно вузький таз, рубець на матці після кесаревого розтину, ураження
печінки, нирок тощо).
Для лікування слабкості родової діяльності застосовують механічні, фізіотерапев
тичні та гормонально-медикаментозні методи.
До м е х а н і ч н и х м е т о д і в належать: вакуум-стимуляція; застосування
метрейринтера, кольпейринтера і шкірно-головних щипців (за методом Уілт—
Іванова). У наш час ці методи не одержали широкого розповсюдження.
Ф і з і о т е р а п е в т и ч н и м и м е т о д а м и п о с и л е н н я р о д о в о ї
д і я л ь н о с т і вважають дарсонвалізацію молочних залоз та абдомінальну деком
пресію.
Г о р м о н а л ь н о - м е д и к а м е н т о з н і м е т о д и розробляли багато вче
них.
1. Метод Штейна. Призначають 50—60 г рицинової олії (2 столові ложки всередину). Через 2 год
ставлять очисну клізму, потім-внутрішньом’язово вводять гіфотоцин (по 0,2 мл через 15 хв 5 разів).
Зейц рекомендує в комбінації з гіфотоцином вводити хінін (по 0,15 г 5 разів).
2. Метод Курдиновського — Штейна. Внутрішньом’язово вводять естрон (по 25 000 ОД 2 рази через
6
год). Через 3 год після початку стимуляції дають випити ЗО г рицинової олії. Ще через 2 год ставлять
очисну клізму. Через кожні 15—30 хв дають хінін (по 0,15 г), чергуючи його з гіфотоцином (по 0,2 г
внутрішньом’язово 5—6 разів на добу).
3. Спосіб Л. В. Тимошенка. У задню губу шийки матки вводять 40 000 ОД естрадіолу дипропіонату
разом з 0,5—1 мл ефіру для наркозу. Через 30 хв внутрішньовенно вводять 20 мл 40 % розчину глюкози
з 5 мл 5 % розчину аскорбінової кислоти та 10 мл 10 % розчину кальцію хлориду. Через 1 год внутрішньо
м’язово вводять гіфотоцин (по 0,2 г 5 разів). Через 15 хв вводять хінін (по 0,15 г 5—6 разів на добу).
Гіфотоцин і хінін вводять по черзі через 15—20 хв.
Ефективно давати дихати зволоженим киснем (через 10—15 хв по 5 хв).
4. Метод Р. Л. Шуби. Внутрішньовенно або внутрішньом’язово вводять 100 мг тіаміну. При цьому
посилюється скоротливість матки.
З метою стимулювання родової діяльності призначають дезаміноокситоцин. Вводять трансбукально
(за щоку) по 25—50 ОД через кожні 30 хв протягом 5 год. Позитивний ефект досягається у 89,4 % ви
падків.
Для збудження і стимуляції родової діяльності з успіхом застосовують простагландин F
2
d. У 100 мл
5
%
розчину глюкози розчиняють 5 мг препарату. Вводять внутрішньовенно, починаючи з 20 крапель за
1 хв, а потім щогодини збільшують на 10 крапель (до 40 крапель за 1 хв). Звичайно через 15—ЗО хв
з’являються перейми.
5. Посилення родової діяльності при первинній її слабкості (за методом М. С. Бакшеєва, О. Т. Михай-
ленка). Внутрішньом’язово вводять естрогени (по 20 000—ЗО 000 ОД на 0,5—1 мл ефіру). Внутрішньо
венно призначають 40 % розчин глюкози (по 20 мл) з 10 % розчином кальцію хлориду (по 10 мл 2 рази
через ЗО хв).
Через 2—3 год після введення естрогенів внутрішньовенно крапельно вводять окситоцин або серото
ніну адипінат з кокарбоксилазою і аскорбіновою кислотою у поєднанні зі спазмолітичними засобами.
Вторинна слабкість родової діяльності. Вторинною слабкістю родової діяль
ності вважається аномалія, коли на початку пологів виникають нормальні перейми,
але потім вони слабшають і родова діяльність частково або зовсім припиняється.
Найчастіше це спостерігається в кінці періоду розкриття шийки матки або у пері
од потуг (слабкість потуг).
Основні причини вторинної слабкості родової діяльності: 1) ті самі, що й первин
ної слабкості; 2) загальна втома, що спостерігається у разі невідповідності розмірів
переддеглої частини плода і таза (клінічно вузький таз); 3) неправильне положення
плода (поперечне, косе); 4) ригідність шийки матки; 5) занадто міцні плодові обо
лонки; 6) слабкість черевного преса.
Вторинна слабкість родової діяльності проявляється збільшенням тривалості
пологів, головним чином за рахунок другого їх періоду. Тривалі пологи із вторинною
322