слабкістю родової діяльності можуть ускладнитися сечостатевими фістулами. Тому
період зганяння повинен тривати не більше 3—4 год.
Ведення пологів має бути активним. Якщо роділля стомлена, то їй забезпечують
медикаментозний сон (внутрішньовенно вводять 20 мл 20 % розчину натрію окси-
бутирату). Після відпочинку можна провести стимуляцію родової діяльності, як при
первинній слабкості.
Основні напрямки профілактики і лікування
слабкості родової діяльності:
1. Диспансеризація вагітних у строк до 12 тиж.
2. Обстеження і виявлення факторів ризику щодо слабкості родової діяльності у жіночій консультації.
3. Визначення строку вагітності і стану готовності організму вагітної до пологів.
4. Підготовка вагітних (особливо з факторами ризику щодо слабкості родової діяльності) до пологів
медикаментозними (створення естрогено-глюкозо-вітамінно-кальцієвого фону) і немедикаментозними
(голко-рефлексотерапія, декомпресія) засобами.
5. При лікуванні слабкості родової діяльності слід враховувати стан навколоплідного міхура. У разі
відходження вод при головному передлежанні плода родову діяльність викликають протягом 6 год так
званого безводного періоду, при сідничному — відразу після відходження вод (профілактика висхідної
інфекції).
6. Після підготовки до пологів і у разі готовності організму до них викликання родової діяльності
можна розпочати з простого і безпечного способу — ендоцервікального введення марлевої смужки, змо
ченої розчином простагландинів. Спосіб ефективний. На випадок непереносності препарату смужку
видаляють.
7. Доцільно розпочинати стимулювати родову діяльність о 5—6-й годині. Це дозволить закінчити роз
родження в денний час.
8. При цілому навколоплідному міхурі виклик і стимулювання родової діяльності можна здійснювати
за двома варіантами.
Якщо роділля не стомлена і при піхвовому дослідженні встановлено, що шийка матки вкорочена
і відкрита на 2—3 см, пропонують таку тактику.
Внутрішньом’язово або в задню губу шийки матки вводять 20 000—ЗО 000 ОД (300 ОД на 1 кг маси
тіла) 0,1 % розчину естрадіолу дипропіонату з 1 мл ефіру. Через 30 і 60 хв внутрішньовенно вводять
30—40 мл 40 % розчину глюкози, 10 мл 10 % розчину кальцію хлориду, 5 мл 5 % розчину аскорбінової
кислоти і 1 мл 6 % розчину тіаміну. Внутрішньовенно крапельно вводять 5 ОД окситоцину на 500 мл
5 % розчину глюкози або 500 мл реополіглюкіну чи гемодезу, 10 мл 10 % розчину кальцію глюконату,
1 мл 6 % розчину тіаміну, 5 мл 5 % розчину аскорбінової кислоти. Введення розпочинають з 8—10 крапель
за 1 хв, поступово збільшуючи дозу до 30—40 крапель за 1 хв.
Роділля повинна одержувати інгаляції кисню і паралельно — спазмолітичні засоби, особливо при
ригідній шийці матки (но-шпа, баралгін, апрофен та ін.).
У тих випадках, коли роділля стомлена, родова діяльність слабка, а при піхвовому дослідженні вста
новлено, що згладжування і розкриття шийки матки тільки розпочинається, призначають медикамен
тозний сон. Після відпочинку рекомендують прийняти теплий душ, а потім проводять стимуляцію за
наведеною вище схемою. Харчування має бути повноцінним. При відкритті шийки матки на 4—6 см роз
ривають навколоплідний міхур.
9. При відходженні навколоплідних вод стимуляцію родової діяльності при головному передлежанні
здійснюють протягом 6 год, а при сідничному передлежанні, пізньому гестозі, імуноконфліктній вагіт
ності та інших ускладненнях — відразу після відходження вод.
З метою активізації родової діяльності внутрішньовенно вводять бета-адреноблокатори — анаприлін
(по 5 мг на 300—500 мл 5 % розчину глюкози або 20—ЗО мг всередину 5—6 разів через кожні ЗО хв).
Особливо доцільно їх призначати при гіпертензії, пізньому гестозі, оскільки бета-адреноблокатори
знижують артеріальний тиск, не впливаючи на скорочення матки.
10. У разі неефективності родостимуляції, а також інертності матки рекомендують операцію кесаре
вого розтину.
НАДМІРНА РОДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Розрізняють бурхливу родову діяльність і тетанію матки.
Надмірна родова діяльність зумовлюється порушенням кортико-вісцеральної ре
гуляції і збільшенням вмісту в організмі контрактильних речовин.
11*
323