Стр. 326 - Акушерство Жученко 1994

Упрощенная HTML-версия

Клінічно пологи відбуваються швидко — протягом 1—3 год. Перейми і потуги
сильні, згладжування і розкриття шийки матки відбуваються швидко. Плід зганя­
ється за 1—2 потуги. Такі пологи називають стрімкими (partus praecipitatus). Вони
небезпечні як для матері, так і для плода. Виникають глибокі розриви шийки матки,
піхви, промежини. Можливі передчасне відшарування плаценти, гіпотонічна крово­
теча.
Під час пологів вагітна лежить на боку, протилежному позиції плода. Очисна
клізма протипоказана. Для послаблення потуг пологи бажано проводити під нарко­
зом (фторотановим, ефірно-кисневим). У разі так званих вуличних пологів уводять
протиправцеву сироватку.
Тетанія матки (tetania uteri) спостерігається рідко. При цьому матка постійно
перебуває у стані гіпертонусу. Спричинюють названу патологію значні перешкоди на
шляху проходження плода (вузький таз, гідроцефалія, пухлини, необгрунтоване
застосування препаратів, що тонізують м’язи матки, тощо). Слід пам’ятати, що тета­
нія матки може зумовити її розрив. Деякі автори розглядають тетанію матки як тяж­
кий ступінь (III) дискоординації родової діяльності.
При непідготовлених родових шляхах роділлі дають наркоз і завершують пологи
операцією кесаревого розтину. Якщо голова плода у виході із таза, дають наркоз.
У тих випадках, коли родова діяльність не нормалізується, застосовують вихідні
щипці або витягають плід за ногу при сідничному передлежанні. Якщо плід мертвий,
виконують краніотомію. Після витягання плода і видалення плаценти обов’язково
здійснюють ручну ревізію порожнини матки. У післяпологовий період з метою про­
філактики запальних захворювань призначають антибіотики.
ДИСКООРДИНОВАНА РОДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
У основі патології скоротливості матки лежить порушення координації скорочень
різних відділів матки (правої і лівої половин, верхньої і нижньої частин), спричинене
дистонією між симпатичною (адренергічною) і парасимпатичною (холінергічною)
відділами вегетативної нервової системи. При цьому настає дезорганізація водія
ритму і як наслідок порушується моторна регуляція скоротливої діяльності матки.
Причинами названої аномалії з порушенням функції вегетативної нервової
системи можуть бути вади розвитку матки, перенесені в минулому тяжкі запальні
процеси жіночих статевих органів, міома матки, клінічно вузький таз.
Дискоординована родова діяльність проявляється болісними, нерегулярними і
частими переймами. Розрізняють три ступені її тяжкості: І — болісні нерегулярні
перейми; II — спазм м’язів нижнього сегменту матки; III — тетанус матки, який роз­
глядають як торпідну фазу пологового шоку.
Призначають аналгетики (промедол, анальгін), спазмолітичні (апрофен, но-шпа,
баралгін, метацин тощо) та антигістамінні (супрастин, димедрол) препарати. Ефек­
тивно діє електроаналгезія, а іноді — розкриття навколоплідного міхура.
Останнім часом з метою профілактики виникнення аномалій родової діяльності
у вагітних, що належать до груп ризику, в комплекс лікування включають також
аскорутин (по 2 таблетки 3 рази на добу), фолієву кислоту (по 0,001 г 2 рази на
добу), лінетол (по 20 мл 2 рази на добу), арахіден (по 1 капсулі 2 рази на добу),
аскорбінову кислоту (по 0,5 г на добу). Таку комплексну терапію проводять протя­
гом 7—10 діб до пологів.
324