Упрощенная HTML-версия
дні діти народжуються з більшими масою тіла і зростом, ніж восени і взимку, коли
світловий день короткий.
Чимале значення мають спадковість і конституційні особливості батьків. У кре
мезних батьків можна прогнозувати великий плід. За даними літератури, у жінки
понад 170 см на зріст висока імовірність народження дитини з масою тіла 4000 г.
Протягом уже І триместру в плаценті розпочинається біосинтез основних груп
гормонів (пептидних і стероїдних), які зумовлюють процес ембріогенезу, встановлю
ються взаємозв’язки між основними ланцюгами функціональної системи мати—плід,
тобто формується фетоплацентарний комплекс, найважливішим чинником якого є
матково-плацентарний кровотік.
Основним місцем синтезу пептидних і стероїдних гормонів є синцитіотрофобласт
ворсинчастого хоріона.
До важливих пептидних гормонів належить хоріомамотропін (хоріогонічний
соматомамотропін). Його концентрація неухильно росте, починаючи з 5—
6
-го до
36-го тижня гестаційного періоду. Гормон тісно зв’язаний з масою тіла плода і пла
центи. Крім того, ХМ-гормон справляє імуносупресивний, лютеотропний і лакто-
тропний вплив.
Біосинтез стероїдних гормонів (прогестерону, естрогенів) регулюється відповід
ними пептидними гормонами. Прогестерон синтезується у плаценті, естрогени —
у фетоплацентарному комплексі.
Найважливіше фізіологічне значення прогестерону для плода полягає в тому,
що цей гормон є попередником стероїдних гормонів надниркових залоз плода, бере
участь у процесах метаболізму в різних органах і тканинах плода, матки і забезпечує
адекватне збільшення матки відповідно до розвитку плода.
Естрогени справляють широкий вплив на організм плода: посилюють синтез біл
ка; діють на обмін кальцію і фосфору; потрібні для формування кісткового скелета.
У матці під дією естрогенів відбувається фізіологічна гіпертрофія міометрію, накопи
чується актоміозин (скоротливий білок). Вони стимулюють ріст судин матки, збіль
шують об’єм циркулюючої крові, поліпшують зсідання крові перед пологами, сприя
ють «дозріванню» шийки матки, розвитку молочних залоз, беруть участь у регуляції
пологів.
За 2—3 тиж до пологів ріст плаценти завершується, починають зменшуватися
товщина плаценти й інтенсифікуватись інволютивно-дистрофічні процеси.
Основні функціонально-структурні зміни
в плаценті при великому плоді
1. Збільшуються ОЦК, швидкість периферичного кровообігу.
2. Плацента вирізняється великими розмірами, збільшенням числа капілярів у
ворсинках хоріона, зростанням вмісту нуклеїнових кислот, глікогену, ферментів.
Все це призводить до прискорення росту плода (в основному, починаючи з кінця
II триместру вагітності).
3. Збільшується концентрація хоріогонічного соматомамотропіну, прогестерону,
естрогенів у всіх ланцюгах метаболізму.
4. Під час мікроскопічного дослідження виявлено ряд морфологічних змін.
Так, від стовбурових і термінальних ворсин відходить багато дрібних ворсинок
(«пагонів»), які утворюють цілі конгломерати. Процеси деструкції сполучної
тканини помірно виражені. Фібриноїдний некроз спостерігається тільки місця
ми, меншою мірою виражені процеси склерозування строми ворсин тощо.
345