5. Судинне русло плаценти різко розширене.
Таким чином, у плаценті при великому плоді відбувається значна функціонально-
структурна перебудова, яка і зумовлює інтенсивний ріст плода.
Незважаючи на численні дослідження, цілісного уявлення про макросомію поки
що немає. Не зрозуміло, зазначені в функціональній системі мати — плід зміни є
причиною чи наслідком макросомії.
Діагностика великого плода. До групи ризику щодо вірогідного розвитку вели
кого плода слід зарахувати:
1
) високих на зріст (170 см і більше) жінок;
2
) жінок з
малорухомим способом життя; 3) вагітних з ожирінням; 4) вагітних з предіабетом та
хворих на цукровий діабет; 5) жінок, у яких в анамнезі були пологи великим плодом;
6
) вагітних, у яких висота стояння дна матки на
20
-му тижні становить
21—22
см, на
28-му — 30 см і більше.
Для діагностики великого плода широко застосовують ультразвукову фетометрію.
Крім того, є багато різних методів, формул для визначення маси тіла плода.
Ведення вагітності і пологів великим плодом. Одним із ефективних методів зни
ження рівня акушерської і перинатальної патології є зменшення числа пологів вели
ким плодом. Для цього потрібні науково обгрунтовані методи профілактики макро
сомії.
1. Вагітні великим плодом належать до групи жінок з високим ризиком акушер
ської патології, тому вони повинні бути на особливому обліку в жіночій консуль
тації.
2. Передусім треба дбати про раціональне харчування з оптимальним фізич
ним навантаженням. У раціон слід включати достатню кількість речовин, що містять
мікроелементи, вітаміни.
3. Медикаментозна терапія має бути спрямована на нормалізацію ліпідного об
міну. На 25—30-му і 34—39-му тижнях вагітності призначають нікотинамід, уні-
тіол, метіонін. Виконують курсами оксигенотерапію, лікувальну фізкультуру.
4. За допомогою ультразвукової діагностики слід проводити фетометрію: з II три
местру вагітності визначати біпарієтальний розмір голови плода, з 36 тиж — додат
ково діаметр грудної клітки, а з 34 тиж і до пологів щотижня вимірювати масу тіла
плода.
Ведення пологів. Пологи великим плодом належать до патологічних. Основні
напрямки їх ведення:
1
) моніторний контроль за станом плода;
2
) динамічна оцінка
скоротливості матки; 3) визначення клінічної відповідності розмірів таза і плода
(див. с. 341). Якщо при добрій родовій діяльності, повному відкриттю шийки матки
у тих, хто народжує вперше, протягом 3—4 год, а при повторних родах протягом
2
—3 год не просувається голова, то слід говорити про клінічну невідповідність розмі
рів голови й таза і пологи закінчувати операцією кесаревого розтину.
Тазове передлежання і неправильне положення великого плода треба вважати
абсолютним показанням до операції кесаревого розтину.
Основною умовою правильного ведення вагітності і пологів великим плодом є
збереження спадкоємності між жіночою консультацією і стаціонаром.
В. І. Грищенко (1972) виділяє три клінічні групи ризику щодо великого плода.
У І групу включають вагітних віком 20—25 років (особливо при повторних
пологах), а також 26 років і старших зі спадковою схильністю до макросомії, тобто
тих жінок, у яких в роду (батьки, брати, сестри) були випадки народження дітей з
масою тіла 4000 г і більше. Цим вагітним треба суворо дотримувати режиму харчу
вання (розвантажувальні дні, помірна кількість вуглеводів тощо).
346