Упрощенная HTML-версия
Мал. 215. Конфігурація голови при лицьовому
передлежанні
Мал. 216. Лицьове
передлежання (задній вид).
Самостійні пологи неможливі
кістки і при сильному розтягненні промежини над нею прорізуються рот, тім’ячко і
потилиця (четвертий момент; мал. 214,
в).
Обвід, у якому прорізується голова
(circumferentia trachelobregmatica), відповідає вертикальному розмірові — від ма
ківки до під’язикової кістки. Внутрішній поворот плечей і зовнішній поворот голови
(п’ятий момент) відбувається так само, як і при потиличному передлежанні. Пух
лина голови виражена більшою мірою з одного боку (мал. 215). Новонароджений у
перші дні лежить із зігнутою головою.
Діагноз лицьового передлежання грунтується на даних зовнішньої пальпації,
аускультації, піхвового дослідження. Під час зовнішнього дослідження над входом у
таз промацується з одного боку підборіддя, а з другого — ямка між потилицею і
спиною.
Серцебиття плода вислуховується з боку грудей, а не спини. Найбільш перекон
ливі дані піхвового дослідження, під час якого визначають підборіддя, ніс, надбрівні
дуги, лобний шов. У разі значного набряку обличчя можна помилково діагностувати
сідничне передлежання замість лицьового. Диференціальна діагностика грунтується
в основному на визначенні кісткових утворів. У лицьовому передлежанні промацу
ють підборіддя, надбровні дуги, верх очної ямки. При сідничному передлежанні
пальпують куприк, крижову кістку, сідничні горби.
Дослідження треба проводити дуже обережно, щоб не травмувати очне яблуко,
слизову оболонку порожнини рота, зовнішні статеві органи (у дівчаток).
Перебіг пологів при лицьовому передлежанні має деякі особливості.
Середня тривалість їх у 1,5 разу більша, ніж при потиличному передлежанні.
Процент несвоєчасного (передчасного і раннього) виливання вод підвищується май
же в 2 рази. У зв’язку з цим значно збільшується процент випадків гіпоксії, полого
вих травм плода, мертвонароджуваності.
Найбільш несприятливий перебіг пологів при задньому виді лицьового перед
лежання (мал. 216).
Ведення пологів при передньому виді лицьового передлежання звичайно консер
вативне. У 90—95
%
випадків дитина народжується самостійно. У разі так званого
заднього виду лицьового передлежання самостійне народження плода неможливе.
Якщо голова ще щільно не фіксується у вході в таз, то роблять кесарів розтин, коли ж
вона опускається у порожнину таза, показана краніотомія (при мертвому плоді).
352