Упрощенная HTML-версия
Для адекватного відшкодування крововтрати при геморагічному шоку передба
чається збільшувати об’єм гемотрансфузії в середньому на 20—30 % по відношенню
до крововтрати.
ЛІКУВАННЯ КРОВОТЕЧІ У ПОСЛІДОВИЙ
І РАННІЙ ПІСЛЯПОЛОГОВИЙ ПЕРІОДИ
Насамперед усі вагітні повинні бути на диспансерному обліку в жіночій консуль
тації. Треба своєчасно виявити фактори ризику щодо кровотечі під час вагітності,
пологів та в післяпологовий період. Вагітних з чинниками ризику щодо кровотечі
слід направити в акушерський стаціонар для обстеження і профілактичного ліку-
-вання. Частину досліджень можуть виконати амбулаторно дільничний лікар та
акушерка.
Дуже важливо чітко налагодити роботу акушерського стаціонару і відділення
реанімації, які повинні бути готові будь-коли подати невідкладну допомогу. Для
цього треба мати всі засоби боротьби з кровотечею: кров, кровозамінники, список
донорів, які можуть дати кров на першу вимогу, інструментарій, системи для транс-
фузійно-інфузійної терапії.
У акушерських стаціонарах доцільно сформувати ургентні бригади із співробіт
ників пологового будинку. Кожний із членів бригади має чітко знати свої обов’язки.
У разі потреби всі члени бригади повинні негайно, без затримки з’явитися на місце
події (родзал, післяпологові палати).
Основні положення інфузійної терапії
У комплексі засобів боротьби з акушерською кровотечею одне із чільних місць
посідає трансфузійно-інфузійна терапія (переливання крові, кровозамінників, вве
дення препаратів, що стимулюють скорочення матки). Для правильного проведення
її треба пам’ятати такі положення.
1. З н а н н я і н ф у з і й н и х п р е п а р а т і в обов’язкове. 1'х класифікація на
ведена в табл. 7.
2. Розпочинають інфузійну терапію з п е р е л и в а н н я к о л о ї д н и х н е -
б і л к о в и х р о з ч и н і в — поліглюкіну, реополіглюкіну (особливо при масивних
кровотечах, коли потрібна термінова інфузійна терапія). Поліглюкін — високо-
молекулярний декстран (середня відносна молекулярна маса становить 70 000),
який швидко підвищує AT, тому його називають вазопресорним гемокоректором.
Реополіглюкін — середньомолекулярний декстран (середня відносна молекулярна
маса дорівнює 40 000), підвищує в’язкість та інші реологічні властивості крові,
тому його називають реологічним гемокоректором. Одночасно після відповідної під
готовки (визначають групу крові, резус-належність, сумісність тощо), в другу вену
вводять кров і кровозамінники. Третім компонентом для переливання є сольові
розчини (ізотонічний натрію хлориду, Рінгера — Локка). Ними поповнюють дефіцит
рідини у позасудинному просторі. Потім для підвищення онкотичного тиску в суди
нах і збільшення гемодилюції (перехід рідини із тканини у судини) підключають
колоїдні білкові препарати (плазма, альбумін та ін.). Для профілактики і лікування
гіпофібриногенемії у разі потреби переливають свіжозаморожену плазму, кріопреци-
пітат.
3. Ш в и д к і с т ь п е р е л и в а н н я залежить від інтенсивності кровотечі.
У тяжких випадках (при профузній кровотечі) треба за 1—2 хв перелити 250—
500 мл крові і кровозамінників під контролем ЦВТ і AT.
376