Упрощенная HTML-версия
нічні та клонічні. Швидко наростає гіпофібриногенемія з наступною матковою
кровотечею.
Для еклампсії, що не супроводжується судомами, притаманні ознаки гестозу.
Приступи судоми завершуються голосним видихом і коматозним станом. Вира
жена гіпоксія; спостерігаються парез та інші ознаки ураження ЦНС.
Загальні ознаки бронхіальної астми — гіпоксія, утруднене дихання. Для неї
характерні приступи в анамнезі, голосне дихання; на відстані прослуховуються
хрипи в легенях. У такому разі ефективні бронхолітичні засоби. Зсідання крові
не порушене.
Атиповий розрив матки характеризується такими ознаками: болючістю матки
поза переймами, припинення родової діяльності, кров’яні виділення, внутрішньо-
утробна загибель плода, локальна болючість матки, промацування дрібних частин
плода під черевною стінкою, прогресуюча блідість шкіри. На підставі цих ознак
установлюють діагноз розриву матки. Після народження дитини проводять ручне
обстеження матки або пункцію заднього склепіння. Такі прийоми значно полег
шують диференціальну діагностику.
Повітряна емболія відрізняється від ЕНВ тим, що остання виникає відразу
після відходження посліду, при передлежанні плаценти і грубих порушеннях пра
вил гемотрансфузії. Повітряна емболія не супроводжується ознобом, високою
температурою тіла і набряком легенів. Клінічно проявляється наростаючою гіпок
сією, кашлем, задишкою, гіпотензією. У ділянці серця прослуховується шум, який
нагадує шум млинового колеса. Він зумовлений піною, яка виникає при змішуванні
крові й повітря у порожнинах серця. Незначна кількість повітря не призводить
до смерті.
За клінікою жирова емболія і емболія хоріона мало чим відрізняється від зви
чайної тромбоемболії.
Профілактика ЕНВ. Основними у боротьбі з ЕНВ є прогнозування і профілак
тичне лікування цієї патології. Тому конче потрібно виявити чинники ризику щодо
ЕНВ. До них належать пізній гестоз вагітних, гіпотензія, особливо венозна, гіпер
тензія, великий плід, неправильне його положення, перенесені в минулому аборти
тощо. Особливе значення мають чинники, які сприяють слабкості і дискоординації
родової діяльності. Це запальні захворювання жіночих статевих органів, статевий
інфантилізм, багатоводдя, багатоплідність, ожиріння, перенесені операції (акушер
ські і гінекологічні), функціонально вузький таз, тазове передлежання плода, па
тологія менструальної функції, переношена вагітність.
Всі вагітні з чинниками ризику повинні бути госпіталізовані, обстежені й від
повідним чином проліковані.
Для профілактики ЕНВ важливе значення має раціональне ведення пологів
(запобігання передчасному відходженню вод, слабкості родової діяльності, засто
сування спазмолітичних засобів, щадне проведення операцій тощо).
З метою стимуляції родової діяльності безперервно внутрішньовенно вводять
окситоцин, обережно видаляють послід.
За наявності чинників ризику щодо ЕНВ перед пологами і під час них внутріш
ньовенно вводять декстрани — поліглюкін, реополіглюкін (з метою підвищення ар
теріального тиску, особливо при гіпотензії), а також намагаються запобігти ана
філактичному впливу навколоплідних вод на випадок попадання їх у материнський
кровоток.
Лікувальні заходи при ЕНВ. У патогенезі ЕНВ бере участь багато чинників,
393