Мал. 248. Розрив
промежини І ступеня:
1
— передня стінка піхви;
2 — задня стінка піхви;
3
— задня спайка;
4
—
шкіра промежини
Мал. 249. Розрив
промежини II ступеня:
1
— передня стінка піхви;
2
— верхній край розриву;
3
— задня стінка піхви;
4
— задня спайка;
5
—
шкіра промежини
Мал.
250.
Розрив
промежини
III
ступеня:
/ — задня стінка піхви;
2
— верхній
край розриву;
3
— задня спайка;
4
—
слизова оболонка прямої кишки;
5
—
сфінктер;
6
— анус
тканин розривається і зовнішній сфінктер прямої кишки, а іноді й стінка прямої
кишки (мал. 250).
Рідкісним видом травми є центральний розрив промежини, коли ушкоджу
ється центр промежини, а задня спайка залишається цілою. Плід народжується не
через статеву щілину, а через отвір, що утворюється у центрі промежини. У разі
розривів промежини виникає кровотеча. Вона може бути масивною при розриві
III ступеня, особливо у разі варикозного розширення вен. Слід зазначити, що ве
лика кровотеча (профузна) виникає у разі ушкодження клітора. Розриви проме
жини в майбутньому можуть сприяти опущенню і випаданню статевих органів.
Особливо небезпечні щодо цього невідновлені ушкодження або неправильно за
шиті розриви. У разі розривів III ступеня спостерігається не тільки опущення й ви
падання матки та піхви, а й нетримання газів та калу.
Лікування розривів промежини полягає у негайному відновленні анатомічних
співвідношень між тканинами за допомогою накладання швів.
Накладають шви на промежину безпосередньо після народження посліду. Що
триваліший строк від моменту розриву до накладання швів, то більша небезпека
інфікування рани. До народження посліду зашивати її не рекомендують, бо ще
невідомо, як пройде послідовий період (у деяких випадках доводиться вводити
руку в матку). Зашивають промежину з дотриманням усіх правил асептики. Під
готовку операційного поля й рук хірурга здійснюють за правилами, прийнятими
для акушерської операції.
У разі розривів І і II ступенів шви накладають під анестезією новокаїном або
дають вдихати азоту закис з киснем. Коли ж розрив III ступеня, знеболюють азоту
397