Упрощенная HTML-версия
Мал. 252. Зашивання розриву промежини
II ступеня. Шви накладають на задню
стінку піхви
Мал. 253. Зашивання розриву промежини
III ступеня. Перший ярус швів на кишку
(кетгут)
ють, її тільки обережно обсушують стерильним тампоном. Після сечовипускання
і дефекації роблять додатковий туалет зовнішніх органів і обсушують ділянку
шва. У разі розривів І і II ступеня на 3—4-ту добу дають проносне, шви знімають
на 5—6-ту добу.
Після зашивання розриву III ступеня, крім старанного догляду, в післяоперацій
ний період призначають спеціальну дієту (щоб затримати дефекацію до 6—7-ї
доби). У перші 5 діб породіллі дають рідку їжу, а на 7-му добу призначають проносне.
Щоб запобігти дефекації у перші дні після операції, можна призначати препарати
опію (по 8—10 капель 2 рази на 1 добу).
Розриви піхви також бувають мимовільні і під час хірургічного втручання. Вони
виникають при недостатній розтяжності стінок піхви, інфантилізмі (вузька піх
ва), розгинальних передлежаннях, великій голові плода, а також при швидкому
перебігу пологів. Частіше бувають розриви, зумовлені пологозавершальними опе
раціями. Звичайно вони спостерігаються у нижній третині піхви. Розриви піхви
також виникають одночасно із розривами промежини. У середній і верхній части
нах піхви розрив трапляється рідше. Розриви стінок піхви нерідко є продовжен
ням розривів промежини або шийки матки. Іноді вони проникають аж до навколо-
піхвової (і навіть навколоматкової) клітковини, що створює загрозу утворення
гематом і розвитку інфекційного процесу. Розриви стінок піхви супроводжуються
кровотечею, іноді сильною.
Розриви піхви оголюють за допомогою дзеркал і зашивають кетгутом. Розрив
нижньої третини піхви можна зашити, розвівши бокові стінки її пальцями лівої
Профілактика розривів промежини, піхви і зовнішніх статевих органів зводить-
руки.
399