Упрощенная HTML-версия
Мал. 254. Розрив шийки матки III ступеня
Мал. 255. Зашивання розриву шийки матки
ся до правильного ведення пологів, особливо у період зганяння. Дуже важливо
точно дотримувати правил, рекомендованих під час врізування, прорізування і ви
ведення голови, бережливо і правильно виконувати пологозавершальні операції
(накладання акушерських щипців, екстракція за тазовий кінець тощо). Якщо є
загроза розриву промежини, піхви, роблять перинеотомію або епізіотомію.
РОЗРИВИ ШИЙКИ МАТКИ
Шийка матки найчастіше розривається внаслідок недостатньої розтяжності
її тканин, при народженні великого плода і стрімких пологах, при неправильному
вставленні голови й нераціональній техніці акушерських операцій.
Розрізняють три ступені розривів шийки матки: І — розрив тканин на 1—2 см;
II — розриви понад 2 см, але такі, що не доходять до склепінь; III — розрив до
склепіння (мал. 254), а іноді й з склепіння піхви.
Характерним симптомом розривів шийки матки є кровотеча, яка розпочина
ється ще в потуговому періоді й посилюється після народження плода і посліду.
При цих розривах кров ясно-червона, тече струменем і швидко призводить до
анемії.
Розрив шийки матки виявити можна під час огляду її дзеркалами. Незалежно
від величини розриву його треба зашити. Незашиті розриви сприяють розвиткові
запальних процесів статевих органів, вивертанню шийки матки і виникненню но
воутворень.
Шийку матки оголюють дзеркалами, краї розриву захоплюють щипцями, під
тягують донизу і, переміщуючи щипці, поступово оглядають усю шийку (мал. 255).
На розрив накладають кетгутові вузлові шви, не проколюючи внутрішньої (сли
зову) поверхні шийки матки.
400
г