Якщо в стінці матки є патологічні процеси, розрив може статись поступово,
унаслідок «розповзання» тканин. Тому гострого раптового болю може не бути,
і перейми припиняються не відразу, а поступово. Усі інші ознаки розриву матки
виражені чітко. Якщо розрив матки неповний, проявів шоку немає або вони мало
виражені. Переважають ознаки внутрішньої втрати крові. Гематома нерідко буває
великою.
Профілактика розриву матки полягає у правильній організації рододопомоги.
Вирішальне значення мають своєчасне взяття на облік усіх вагітних і старанний
нагляд за ними в жіночій консультації. У консультації виявляють і беруть на спе
ціальний облік усіх вагітних, у яких можливий розрив матки під час пологів. До
цієї групи належать вагітні з вузьким тазом, неправильним положенням плода,
переношеною вагітністю (великий плід), жінки, що багато разів народжували,
а також вагітні, які мають обтяжений акушерський анамнез (патологічні- пологи,
ускладнені аборти, запальні захворювання статевих органів), перенесли кесарів
розтин та інші операції на матці.
Усіх вагітних за 2—3 тиж до пологів направляють у пологовий будинок, у разі
потреби їх госпіталізують під час вагітності.
Наприкінці вагітності намічають план ведення пологів. У ряді випадків (нена
дійний рубець на матці, поперечне положення великого плода при вузькому тазі
тощо) показаний кесарів розтин до пологів або на початку першого їх періоду.
Велике значення мають ведення пологів, своєчасне розпізнавання ускладнень,
правильний вибір методу завершення пологів. Особливого догляду потребують ро
діллі з ознаками неповноцінності тканин матки у поєднанні з вузьким тазом, ве
ликим плодом, аномаліями положення, передлежання і вставлення голови.
Лікування розриву матки, який загрожує і який стався. Коли виникають симп
томи загрози розриву матки, треба передусім припинити або ослабити родову ді
яльність і негайно закінчити пологи оперативним способом.
Для припинення (ослаблення) родової діяльності дають наркоз. Завершують
пологи дуже обережно, під глибоким наркозом. Якщо плід живий і ознак інфекції
немає, вдаються до кесаревого розтину. Якщо ж він мертвий, пологи закінчують
плодоруйнівною операцією. У разі загрози розриву матки протипоказані поворот
плода і накладання акушерських щипців. Ці операції і навіть спроби до застосу
вання їх неминуче призводять до розриву матки.
У разі розриву матки, який уже стався, треба негайно робити розтин живота.
Із черевної порожнини видаляють плід, послід і кров, яка вилилась, а потім роб
лять надпіхвову ампутацію або екстирпацію матки. У деяких випадках (молодий
вік жінки, відсутність інфекції тощо) обмежуються зашиванням розриву матки.
Під час операції і після закінчення її зусилля мають бути спрямованими на бо
ротьбу з шоком і втратою крові. Для цього роблять переливання крові, вводять
противошокові препарати, застосовують засоби, які регулюють кровообіг, тощо.
ПІСЛЯПОЛОГОВІ ФІСТУЛИ
До дуже тяжких пологових травм належить сечостатеві і кишково-піхвові фіс
тули. Вони зумовлюють втрату працездатності, порушення статевої, менструаль
ної (аменорея, олігоопсоменорея та ін.), генеративної та інших функцій. Звичайно
у жінок з такою патологією виникають емоційні розлади.
40S