Упрощенная HTML-версия
або поступово, або швидко (особливо після відміни антибіотиків та після маніпу
ляцій) .
Найважливішим критерієм сепсису залишається прискорений, лабільний пульс.
Через небезпеку діагностичних помилок і пов’язаних з ними неправильних дій у
разі стертих форм хворі потребують ретельного обстеження з обов’язковим засто
суванням, коли є підозра на пельвіоперитоніт або перитоніт, ректовагінального
дослідження. Коли є підозра на гнійний процес, треба виконати прицільну пункцію
(під контролем пальців).
ФОРМИ ПЕРШОГО ЕТАПУ
ПІСЛЯПОЛОГОВОЇ ІНФЕКЦІЇ
Післяпологова виразка. Терміном «післяпологова виразка» називають інфіковані
рани (тріщини, розриви), що виникли під час пологів на промежині, у піхві, на
шийці матки. Характерним для післяпологової виразки є утворення поверхневого
некрозу. Ранова поверхня вкрита брудно-сірим або сіро-жовтим нальотом, який
важко відокремлюється від тканини. Рана легко кровоточить, нерідко навколо неї
тканини набряклі і гіперемійовані. На загальному стані позначається мало. Хворі
іноді скаржаться на відчуття паління в ділянці зовнішніх статевих органів.
Гарячкова стадія триває 4—5 діб, наліт поступово зникає і рана очищається.
Епітелізація її звичайно закінчується на 10—12-ту добу.
Післяпологові виразки на шийці матки, як правило, поєднуються із запаленням
внутрішньої поверхні матки.
Якщо є некротичний наліт, на рану накладають марлеву серветку, змочену гі
пертонічним розчином хлориду з антибіотиком. Рана повинна бути розкрита, тому
шви треба зняти. Після очищення рани накладають мазьові пов’язки. Крім місце
вого лікування призначають антибіотики, сульфаніламідні і дезінтоксикаційні
засоби.
Післяпологовий метроендометрит. Коли у запальний процес, окрім слизової
оболонки матки,-втягується м’язовий шар, виникає метроендометрит.
Клінічні ознаки метроендометриту проявляються звичайно на 3—4-ту добу
після пологів. Температура тіла підвищується до 38—39 °С, ЧСС прискорюється,
але відповідає температурі тіла. Загальний стан порушується. Місцеві ознаки за
хворювання проявляються субінволюцією матки, її болючістю при пальпації. Виді
лення з піхви стають каламутними, кров’янисто-гнійними, іноді з неприємним
запахом.
При метроендометриті може спостерігатись затримка виділень (лохіометра).
Причини її — недостатнє скорочення матки, зниження її тонусу, внаслідок чого
у порожнині матки скупчуються виділення, шийковий канал закупорюється
згустками, обривками оболонок, спостерігається перегин тіла матки та ін. У такому
разі інфекція звичайно має легкий перебіг, і процес обмежується межами матки.
Лохіометра супроводжується підвищенням температури тіла, явищами інтокси
кації, появою болючих вторинних перейм. Тривалість метроендометриту — 8—
10 діб. Температура тіла тримається протягом 5—7 діб. Якщо форма хвороби
тяжка, її симптоматика більш грізна. Захворювання в ряді випадків розпочина
ється через 1—2 доби після пологів, температура тіла підвищується до 39—40 °С
і більше, може бути одноразовий озноб. Характерні явища інтоксикації: погане
самопочуття, слабкість, головний біль, відсутність апетиту, поганий сон. При піх
411