Упрощенная HTML-версия
пологового періоду. При піхвовому дослідженні відзначають, що матка погано ско
ротилася. Якщо уражені вени, то вони нерідко промацуються в основі широкої зв’яз
ки і на боковій стінці таза у вигляді болючих щільних і звивистих тяжів. Коли запаль
ний процес переходить на клітковину, що оточує вени, утворюються невеликі інфіль
трати (вторинний параметрит). Значно важче виявити ураження вен яєчникового
сплетіння. Під час дослідження у ділянці маткових труб і яєчників виявляють неве
ликий інфільтрат. Тромбофлебіт яєчникового сплетіння супроводжується підвище
ною небезпекою щодо емболії.
Тромбофлебіт глибоких вен ніг найчастіше розвивається на 2—3-му тижні після
пологового періоду. Захворювання звичайно розпочинається появою гострого болю
у нозі, значним підвищенням температури тіла, ознобом. Через 1—2 доби набрякає
нога, що зумовлено головним чином порушенням проникності судинної стінки вна
слідок спазму судин. Відзначають похолодання ноги, зниження температури шкіри
на пальцях ступні внаслідок спазму артерії. Порівняно часто з’являється відчуття
повзання мурашок в ураженій нозі.
Прояви хвороби залежать від локалізації тромбу та характеру патології. При
клубово-стегновому тромбофлебіті спостерігається розширення підшкірних вен у
пахвинній і здухвинній ділянках, на передній і боковій поверхнях черевної стінки і
нерідко у верхній третині стегна. Пальпацією виявляють болючий інфільтрат у
здухвинній ділянці і за ходом клубово-стегнової вени. Як правило, є болючість у верх
ній третині стегна за ходом судинно-нервового пучка. Відзначають набряклість стег
на і припухлість у здухвинній ділянці. Якщо уражена зовнішня клубова і підочере
винна вени, буває набряк шкіри нижньої частини живота і попереку. Нерідко набря
кають і статеві губи. Першими симптомами тромбофлебіту стегнової вени є згладжу
вання пахвинної ділянки, болючість під час пальпації в ділянці скарпового трикут
ника, промацування в глибині його потовщених судин, розширення підшкірних вен
на стегні. Згодом з’являється набряк стегна, який в об’ємі іноді досягає значних роз
мірів. Нерідко буває набряклість гомілки, з’являється болючість у ділянці литкових
м’язів, особливо сильно виражена при поширенні процесу на вени гомілки.
Тривалість перебігу тромбофлебіту глибоких вен ніг становить 4—6 тиж. Висока
температура тримається від кількох діб до 2—3 тиж, а потім звичайно стає суб-
фебрильною. Розвиток тромбофлебіту на другій кінцівці проявляється загостренням
патологічного процесу. Звичайно це буває через 10—12 діб після початку захво
рювання.
Як тільки з’являться ознаки загрози тромбофлебіту (тромбозу), хворій призна
чають постільний режим (ліжко має бути з трохи піднятим ніжним кінцем), бинту
ють ноги еластичними бинтами, рекомендують дихальну гімнастику, вправи для
м’язів кінцівок. Лікують антикоагулянтами, іноді призначають п’явки під контролем
протромбінового індексу.
Перш ніж призначити гепарин, треба визначити час зсідання крові (він не по
винен перевищувати більш ніж у 3 рази нормальний показник), а перед застосуван
ням антикоагулянтів непрямої дії — протромбіновий індекс (величина його має
становити 40—50). Призначають антибіотики, спазмолітичні, десенсибілізуючі засо
би. Нерідко вводять бутадіон, кислоту ацетилсаліцилову. На початковій стадії тромбо
флебіту (в перші 24 год після утворення тромбу) для розсмоктування тромбу вну
трішньовенно вводять фібринолізин і гепарин. За показаннями роблять операцію
тромбектомії. У період видужання хворій дозволяють вставати з ліжка, якщо темпе
ратура тіла нормальна протягом тижня, ШОЕ нижча від 30 мм за 1 год, немає від
414