Упрощенная HTML-версия
натрію хлориду дає швидкий, але нетривалий (кілька годин) ефект. Цей час треба
використати для гемодіалізу. При ацидозі внутрішньовенно вводять 100 мл 5 %
розчину натрію гідрокарбонату.
Показання до гемодіалізу: олігоанурія, яка триває 6 діб і більше, інтоксикація
центральної нервової системи; нудота, блювання, парез кишок, ацидотичне («вели
ке») дихання, аритмія, біль за грудиною (інтоксикація калієм), а також азотемія;
метаболічний ацидоз.
У поліуричній фазі треба поповнювати втрату організмом рідини та електро
літів (старанний контроль за діурезом і вмістом електролітів у крові!).
Позаяк у цій фазі опірність організму до інфекції знижена, рекомендують за
стосовувати антибіотики широкого спектру дії.
У разі гострої ниркової недостатності треба якомога раніше налагодити хар
чування хворої. Дієта безсольова, багата на вуглеводи і бідна на білок (15—25 г на
добу). Призначити достатню кількість вітамінів.
ФОРМИ ЧЕТВЕРТОГО ЕТАПУ
ПІСЛЯПОЛОГОВОТ ІНФЕКЦІЇ
Сепсис — тяжке інфекційне захворювання, що характеризується токсемією
мікробного тканинного походження, постійним або періодичним надходженням у
загальну течію крові мікробів з осередку інфекції (септичного осередку) та утво
ренням у ряді випадків гнійних метастазів.
Розрізняють дві основні форми сепсису: сепсис без метастазів (септицемія)
і з метастазами (септикопіємія).
Сепсис без метастазів — гостре загальне септичне захворювання, що харак
теризується бактеріемією і вираженою інтоксикацією організму.
На розтині виявляють дегенеративні зміни паренхіматозних органів (серця,
печінки, нирок), гіперплазію пульпи селезінки. Порівняно часто уражаються стінки
капілярів, спостерігаються крововиливи на шкірі, слизових і серозних оболонках
шлунка та кишок, на слизових оболонках сечового міхура і ниркових мисок. Від
значають явища rocrporjo гломерулонефриту. У статевих органах іноді виявляють
метроендометрит, хоча і не завжди чітко виражений.
Захворювання нерідко проявляється рано — на 2-гу та 3-тю добу після поло
гів — ознобом і різким Підвищенням температури тіла до 40—41 °С. Гарячка най
частіше постійного типу, спостерігаються повторні озноби. Пульс частий, нерит
мічний. Загальний стан хворої на початку захворювання тяжкий. Відзначають
кволість, сонливість, апатію, рідше — збудження, марення, іноді тривалий головний
біль. Шкіра набуває землистого або сірувато-жовтяничного відтінку. На шкірі
часто є дрібні, а іноді великі крововиливи. Іноді спостерігаються болючість і при
пухлість суглобів. Язик сухий і обкладений сірим нальотом, живіт трохи здутий,
при пальпації неболючий. Досить часто буває пронос токсичного походження.
Надалі внаслідок парезу сфінктерів з’являються нетримання сечі, мимовільна де
фекація. Нерідко виникає подразнення мозкових оболонок (менінгізм). У розпалі
захворювання може настати колапс.
Діагноз сепсису без метастазів можна з певністю встановити тільки на під
ставі повторного виявлення мікробів у крові. Сепсис без метастазів може закін
читися видужанням чи смертю або ж перейти в сепсис з метастазами. Тривалість
14*
419