захворювання становить 1,5—2 тиж. У разі блискавичної форми смерть настає
протягом кількох діб.
Сепсис з метастазами характеризується утворенням метастатичних гнійних
осередків у різних органах, передусім у легенях. При цій формі сепсису виявити
мікроби у крові важче, ніж при сепсисі без метастазів. Частота ураження легень
пояснюється тим, що цей орган є своєрідним фільтром на шляху поширення ін
фекції. При лімфогенному поширенні мікроби, просуваючись із септичного осе
редку в статевих органах лімфатичними шляхами, через грудну протоку потрап
ляють у венозну течію крові, а далі у праву половину серця і легені. При гемато
генному поширенні інфекції вихідним пунктом майже завжди є гнійний тромбо
флебіт, який найчастіше виникає у відвідних шляхах від матки — у верхній або
нижній венозній системі з одного чи (рідше) обох боків. Із цього осередку мікроби,
нерідко разом із частинками тромбів, венозними судинами надходять у нижню
порожнисту вену і в праву частину серця, а звідти заносяться в легені.
Мікроби затримуються легеневим фільтром, або, минаючи його, потрапляють
у ліву частину серця, а далі у велике коло кровообігу. Особливе значення щодо
метастазування великим колом мають вторинні осередки в легенях, печінці і на
ендокарді лівої частини серця, які розвинулись унаслідок метастазів у ці органи.
У разі сепсису з метастазами температури тіла часто має ремітуючий або ін-
термітуючий характер. Часто хвору трохи морозить. Після ознобу, а часто незалеж
но від нього, буває рясний піт. Пульс прискоренний, слабкого наповнення. Шкіра
бліда, язик сухий. Спостерігаються помірний лейкоцитоз і значний зсув формули
крові вліво. Внаслідок розпаду еритроцитів, інтоксикації розвивається прогресуюча
анемія, виникає жовтяниця. Селезінка збільшується, стає м’якою («септична»
селезінка), і її звичайно не вдається промацати. Діурез знижений, буває бактері
урія; у сечі виявляють білок, еритроцити, лейкоцити, циліндри. Ці зміни зумовлені
або дегенеративними процесами, або метастазами у нирки.
Залежно від тяжкості захворювання та особливостей генералізації інфекції
можна виділити кілька варіантів сепсису з метастазами.
Найчастіше буває
тромбофлебітичний варіант
, у основі якого лежить гнійний
тромбофлебіт з метастазами (найчастіше в легені). При цій формі спостерігаються
інфаркти, а надалі можуть розвинутись абсцес легень, гнійний плеврит тощо. При
метастазах великим колом кровообігу найчастіше уражаються нирки (субкапсу-
лярний абсцес). Порівняно часто метастази виникають у міокарді, печінці, селе
зінці, в головному мозку, значно рідше — у навколониркових тканинах (паранеф-
ральний абсцес), великих суглобах, м’язах, у оці тощо. Утворення метастазів су
проводиться підвищенням температури тіла, ознобами, погіршенням загального
стану тощо.
Найтяжчим варіантом сепсису є
епдокардіальний
(септичний ендокардит),
який відзначається високою летальністю. У виникненні його основну роль грають
зміни у ендокарді, що виникають під дією токсичних мікробних або алергічних
чинників. Однією з причин ураження ендокарда є сенсибілізація: Вона може роз
винутись у процесі перебігу післяпологової інфекції, особливо затяжного.
При септичному ендокардиті, як правило, уражаються клапани серця і рідко
пристінковий ендокард. У разі ендокардіального варіанту клінічна картина знач
ною мірою залежить від того, є бактеріемія та емболія чи немає цих ускладнень.
420