Упрощенная HTML-версия
Бактеріемія — часте явище при септичному ендокардиті, яке виявити лабора
торно порівняно легко.
Пульс при ендокардиті частий, м’який, іноді аритмічний. Нерідко з’являється
діастолічний шум на верхівці серця, іноді на сполучній оболонці очей виникають
петехії. Головним у терапії ендокардиту є призначення антибіотиків у великих
дозах, особливо ристоміцину сульфату, який накопичується на ендокарді і у ле
генях.
У фінальній стадії захворювання загальний стан різко погіршується, настає
затьмарення свідомості, нерідко з’являється септичний пронос. Озноби звичайно
стають не такими частими. Прогностично поганими ознаками є раптове прискорен
ня ЧСС й одночасне зниження температури тіла, зменшення кількості лейкоцитів
у крові.
Застосування антибіотиків позначається на клінічній картині й перебігові сеп
сису. Частіше відзначають пізній початок сепсису (через 2 тиж і більше після прло-
гів), спостерігається затяжний сепсис. Якщо захворювання тривале, зростає не
безпека виникнення септичного ендокардиту; частіше бувають пізні ускладнення
у вигляді інкапсульованих абсцесів тощо.
Анаеробний газовий сепсис розвивається майже винятково унаслідок позалі-
карняних абортів (кримінальних). Збудником його найчастіше є perfringens
типу А.
Основною передумовою розвитку анаеробної газової інфекції є мертві та відми
раючі тканини. Збудники, проникнувши у них, починають посилено розмножува
тись, виділяти токсини (головним чином альфа-токсин, лецитиназу С), які мають
гематоксичні та некротизуючі властивості і продукують у процесі метаболізму
речовини, що утворюють газ. Інфекція може обмежитись плодовим яйцем або
стінкою матки. Якщо вона поширюється на стінку матки, розвивається гангрена
м’язових волокон. Потім змертвілі тканини руйнуються і утворюються пухирці
газу. Найчастіше уражаються окремі ділянки стінки матки, головним чином місце
прикріплення плаценти, рідше — вся м’язова оболонка її.
Якщо гангренозний процес доходить до серозного покриву, у порожнині оче
ревини утворюється серозно-кров’янистий випіт, характерний для анаеробної ін
фекції, розвиваються явища перитоніту. Загальна анаеробна інфекція проявля
ється головним чином токсемією. Інфекція поширюється при анаеробному сепсисі
спочатку лімфатичними шляхами, а потім мікроби проникають і в кровоносні
судини.
При місцевих формах газової інфекції (інфекція обмежена вмістом матки або
стінкою її) бувають гарячка та інші прояви післяпологового захворювання. Харак
терним для газової інфекції є виділення з порожнини матки газу (без запаху).
Можна виявити крепітацію при пальпації матки, а також газ при рентгенологічному
дослідженні її.
Клініка газової інфекції досить типова. Захворювання розвивається швидко,
загальний стан хворої стає тяжким. Наростають задишка, ціаноз, хвора неспокій
на. Характерна тріада ознак, які зумовлені насамперед розпадом еритроцитів, що
відбувається при газовій інфекції, й утворенням метгемоглобіну: жовтяниця з
бронзовим відтінком, гемоглобінемія і гемоглобінурія (сеча стає темно-шоколад
ного або коричневого кольору). Розвивається гломерулонефрит, що супроводжу
ється утворенням гемоглобінових циліндрів. Кількість сечі різко зменшується (аж
до анурії).
421